Тестові завдання дадуть можливість здійснити перевірку знань семикласників після вивчення Розділу 2 "Русь-Україна наприкінці Х - у першій половині ХІ століття"
Конструктор тестів
Тестові завдання дадуть можливість здійснити перевірку знань семикласників після вивчення Розділу 2 "Русь-Україна наприкінці Х - у першій половині ХІ століття"
1
Розширення рівноправних зв’язків Русі-України з Візантійською імперією та європейськими державами стало наслідком …
2
Що таке «Руська правда»?
3
Яку мету переслідував великий князь Ярослав Мудрий, заповідаючи своїм синам:
«Осе я одходжу зі світу сього. А ви, сини мої, майте межи собою любов, бо ви єсте брати від одного отця і одної матері. І якщо будете ви в любові межи собою, то й Бог буде в вас, і покорить він вам противників під вас, і будете ви марно жити. Якщо ж будете ви в ненависті жити, у роздорах сварячись, то й самі погибнете, і землю отців своїх і дідів погубите, що її надбали вони трудом великим. Тож слухайтесь брат брата, пробувайте мирно. Тепер же поручаю я, - замість себе, - стіл свій, Київ, найстаршому синові своєму, брату вашому Ізяславу. Слухайтесь його, як ото слухались ви мене, нехай він вам буде замість мене. А Святославу даю я Чернігів, а Всеволоду – Переяславль, а Ігорю – Володимир, а В'ячеславу – Смоленськ»
4
Установіть відповідність між назвами верств населення Русі-України та їхніми характеристиками:
Закупи
А. Особи, які уклали із землевласником договір про найм і відповідно до нього працювали в його господарстві
смерди
Особисто вільні селяни, які мали власне господарство, земельні наділи й виплачували за них данину державі
рядовичі
Особи, які з певних причин випали зі своїх соціальних груп і втратили з ними зв’язок
холопи
Особи, які перебували в повній залежності від свого господаря
Тимчасово залежні селяни, які через різні обставини втратили власне господарство та були змушені працювати на землевласника за грошову позичку
5
Які твердження характеризують діяльність князя Володимира Великого?

6
Розташувати у хронологічній послідовності події, пов`язані з діяльністю Ярослава Мудрого

«Печеніги взяли в облогу Київ. Ярослав же зібрав багато воїнів, варягів і слов'ян, прийшов до Києва і прорвався в місто. А було печенігів безліч безліч. Ярослав виступив із Києва, приготувався до бою: варягів поставив посередині, а на правому крилі – киян, а на лівому – новгородців».
«В літо ... заклав Ярослав місто велике, біля того міста Золоті ворота, заклав і церкву Святої Софії, а потім монастир Святого Георгія і Святої Ірини. І стала при ньому віра христова плодитися і поширюватися, і ченці-чорноризці помножуватися, монастирі й храми будуватися і возвеличуватися.
« Зустрілися Ярослав і Святослав і стали військами на обох берегах Дніпра. І не зважувалися ні ці вдарити на тих, ні ті на цих. Стояли так один проти одного три місяці. Та ось воєвода Святополка, роз'їжджаючи понад берегом, став насміхатися над новгородцями, вигукуючи: «Чого прийшли ви з кульгавим цим? Теслярі, сокирники ви! Ось примусимо вас хороми нам тесати!» Почувши те, сказали новгородці Ярославові: «Завтра ми переправимося на той бік…»
«І послав Мстислав кликати Ярослава: «Сідай у своєму Києві: ти старший брат, а мені хай буде цей бік Дніпра». Та не посмів іти Ярослав до Києва, поки не помирилися вони. І сидів Мстислав у Чернігові, а Ярослав у Новгороді. Аж наступного літа зібрав Ярослав багато воїнів і повернувся до Києва».
7
На картосхемі заштриховано території, приєднані до Київської Русі за часів князювання:

8
Встановіть відповідність між поняттями та їх значеннями
фреска

мозаїка

архітектура

книжкова мініатюра

Рефлексія від 1 учня
Сподобався:
Так: 1
Ні: 0
Зрозумілий:
Так: 1
Ні: 0
Потрібні роз'яснення:
Ні: 1
Так: 0