(Копія) Пряма й непряма мова. Складне речення. Складносурядне речення

Спи дитя моє прекрасне баюшки-баю.

Що активніше щільніше ми заповнюємо наш час казав він то інтенсивніше й цікавіше живемо.

Він іде агукає і десять літ і двадцять літ у рідну хату стукає.

Світла мрія про Вас співає мені як сирена.

Життя беззупинно і невблаганно іде на мене як хвиля на берег.

Ти відчуєш святу тишу землі скреготом фабрик громом коліс брудниш повітря пилом та димом ревеш від болю з радості злості.

Золотий промінь сонця перелинув зі сходу на захід і вершечки синіх хмар зайнялися червоним полум'ям.

Тихий сон по горах ходить за рученьку щастя водить.

коли ми верталися додому

але сонячний промінь срібною доріжкою лягав по снігу

що оповила дерева

де можна було помітити лише великі будинки

У цьому саду я виросла і він мене впізнав.

Чужі приходять у час твоїх щедрот а я пришла у час твого смутку.

Не то осінні води шуміли збігаючи в Дунай не то вітер бився в заломах провалля.

На хвилину раптом стихли голоси і спинились тіні.

«Я й кажу товаришу: Що нам дивитися на погоду? Ходім лишень шукати звіриного сліду».

«Де набрались вони тих забав?, — самі в себе питають.

«Хто це на мене таким холодом дише? — плутається в Пилипковій голові. — Це ти, дідугане Морозе?»

Хлопчик підійшов до гурту й здивовано спитав: «Як ви сюди потрапили? — І потім додав — Сюди ж не можна заходити!»

Вітру в обличчя жбурляючи піну, плив пароплав у далеку країну.

Не тільки будівельники, а й селяни з довколишніх сіл ще вночі збиралися на берег.

Деякі запорожці, за народними переказами, уміли навіть кулі від себе відвертати.

Із поля дорога завернула до лісу, і ми опинилися під темним склепінням високих дубів.

Як слухняна донька я вивчилася на медсестру і кілька років працювала в лікарні.

З'явилася можливість реалізувати мрію дитинства і стати вчителем української літератури як дідусь.

Справили весілля і необхідність працювати взагалі відпала.

В останню хвилину до класного вагона підійшла молода пані в білій пуховій шапочці з двома чемоданами в руках і розгублено озирнулась навколо.

щоб зустрітися з родичами

з пересадкою в Празі

куди мав приїхати тато

але через погодні умови рейс скасували

Мабуть батько ще дужче посивів і мати ще дужче зігнулася.

Довкола будиночків цвів бузок і на білі стіни падала прозора тінь від листя.

Летять метелики квітчасті і дебютують солов'ї.

І буде син і буде мати і буду я і будеш ти.

Усе, здається, у дорогу брав, а вдома щось усе-таки залишу.

На кожній арфі чистить дзьоба крук і пісеньку кує мені веселу.

Тепер має бути тихо в стаї.

Вистачає в тебе і хліба, і солі, і спілого колосу в орному полі.

Прилинув вітер, і в тісній хатині він про весняну волю заспівав.

Коли відбудеться лекція, і хто буде її читати?

Ущухнуло море, і хвилі вляглися.

Ні шелесне лист, ані ворухнеться травинка.

Тільки вітер гудів і шуміла вода.

У лісі час від часу перегукувалися птахи або скавчали лисенята.

Голубіли стіни будинків і на сірому тлі піску вони здавалися великими квітами.

Здається, ніхто його не чув і нікому не було до нього діла.

"А Марко в дорозі?, — Ганна діда питалася.

«Свята правда», подумки згодилася Марія.

У старих спитаю: "Чого, батьки, сумуєте?"

«Це синій птах щастя» — не раз казав Ярослав.

Боже, яка краса! захоплено вигукнула Дарина.

Промовила конвалія Прощай, гаю милий!

Ігор сказав Олені що обов’язково допоможе їй.

Вибачте, хлопці. Вибачте, дорогі говорив його погляд Сам не знаю, що зі мною сталося…

А День був літній, спекотний, і селом я йшов довго.

Б Ні риба не грає, ні рак не чіпляється за босу ногу.

В Подвір’я аж сяяло чистотою, і острівці квітів цвіли по ньому там і там.

Г Човен висувається з-під верболозу чорним клинцем, і на воду сповзає дядькова тінь.

А Окрім знаменитих чайок, козаки користувалися підводними човнами.

Б Живе тіло кобз, укрите жовтим пилом, поросле пелюстками, світить і золотіє.

В На обрії неба відбивалося червоне полум’я пожежі, розстеляючи по снігу жовтогарячі стежки.

Г Не змовляючись, разом пускаємося щодуху, а за пазухою бухкають грушки.

А Перші Нобелівські премії були присуджені 1901 року, і незабаром вони стали у всіх категоріях найпрестижнішими у світі.

Б То мати гукає, то мати шепоче, мене виряджаючи в дальню дорогу.

В Він мовчав, але вся його воля пінила на цей напружений і мовчазний опір смерті.

Г Зрідка пробіжить тут заєць або спиниться на кручі вовк.

А Дощ пройшов і Київ зеленіє.

Б Несподіваний ривок і ми відриваємося від землі.

В Пекуче сонце кинуло промінь на галявину і враз запалали золоті кошики.

Г Річка широка та глибока а вода синя та чиста і котиться вона, виблискуючи та шумуючи.

Та, і, й, ні...ні, ані...ані.

Ні...ні, але, не тільки, а й.

а, але, проте. зате. однак.

І, та, або, хоч, та.

Складні речення поділяються на сполучникові і безсполучникові.

Розрізняють три види складносурядних речень: зі сполучниками єднальними, протиставними та розділовими.

У складносурядному реченні одна частина головна, а друга — підрядна.

Складне речення має дві або більше граматичні основи.

На грядках червоно виблискують скиби, а в борознах біліє опалий цвіт.

Вдень сонце пече немилосердно козацьке тіло, а вночі холодна вільгість пронизує до кісток.

Ще дивен дим, і хата ще казкова, і ще ніяк нічого ще не звуть.

Город копати було ще рано, але Миколка наточив рашпілем лопату, набив на граблі нового держака та й пішов згрібати під яблунями торішнє листя.