(Копія) Підсумкова контрольна робота за рік

Виділене слово треба писати окремо в реченні

Не всі слова є синонімами в рядку

Ступені порівняння можна утворити від усіх прикметників рядка

НЕМАЄ лексичної помилки в рядку

Спонукальним є речення

Прочитайте текст і виконайте завдання 7-10.

1. Століттями мова народу була тією рікою, яку ми називаємо поезією.  2. Поетична грань жила у слові, і слово було не/мислиме без неї, як немислима ріка без води, повно/водність – без глибини. 3. Той, хто не/знає рідної материнської мови або цурається її, засуджує себе на злиденність душі. 4. Батьківщина – це рідне слово. 5. Знай, бережи, збагачуй велике духовне надбання свого народу – українську мову. 6. Це – мова великого народу, великої культури. 7. Українською мовою написані не/вмирущі твори Котляревського і Шевченка, Франка і Лесі Українки, Нечуя-Левицького і Коцюбинського.

​​​​​​​7. Окремо в поданому тексті пишеться слово

1. Століттями мова народу була тією рікою, яку ми називаємо поезією.  2. Поетична грань жила у слові, і слово було не/мислиме без неї, як немислима ріка без води, повно/водність – без глибини. 3. Той, хто не/знає рідної материнської мови або цурається її, засуджує себе на злиденність душі. 4. Батьківщина – це рідне слово. 5. Знай, бережи, збагачуй велике духовне надбання свого народу – українську мову. 6. Це – мова великого народу, великої культури. 7. Українською мовою написані не/вмирущі твори Котляревського і Шевченка, Франка і Лесі Українки, Нечуя-Левицького і Коцюбинського.

 Займенником є виділене слово

1. Століттями мова народу була тією рікою, яку ми називаємо поезією.  2. Поетична грань жила у слові, і слово було не/мислиме без неї, як немислима ріка без води, повно/водність – без глибини. 3. Той, хто не/знає рідної материнської мови або цурається її, засуджує себе на злиденність душі. 4. Батьківщина – це рідне слово. 5. Знай, бережи, збагачуй велике духовне надбання свого народу – українську мову. 6. Це – мова великого народу, великої культури. 7. Українською мовою написані не/вмирущі твори Котляревського і Шевченка, Франка і Лесі Українки, Нечуя-Левицького і Коцюбинського.

​​​​​​​Однорідні присудки є в реченні

1. Століттями мова народу була тією рікою, яку ми називаємо поезією.  2. Поетична грань жила у слові, і слово було не/мислиме без неї, як немислима ріка без води, повно/водність – без глибини. 3. Той, хто не/знає рідної материнської мови або цурається її, засуджує себе на злиденність душі. 4. Батьківщина – це рідне слово. 5. Знай, бережи, збагачуй велике духовне надбання свого народу – українську мову. 6. Це – мова великого народу, великої культури. 7. Українською мовою написані не/вмирущі твори Котляревського і Шевченка, Франка і Лесі Українки, Нечуя-Левицького і Коцюбинського.

Складнопідрядним із підрядним означальним є речення

Однакову кількість складів мають усі слова рядка

НЕМАЄ подвоєння приголосних в усіх словах іншомовного походження в рядку

Усі іменники, що в родовому відмінку множини мають закінчення -ів, -їв, є в рядку

Помилки в написанні прийменників допущено в рядку

Помилки в написанні прийменників допущено в рядку

Граматичну помилку допущено в реченні

Непоширеним є речення

У реченні Усе навколо (1) дерева (2)птахи (3) люди (4) сповнене весняної пружності (5) нестримної сили тире треба ставити на місці цифри (розділові знаки опущено)

Порівняльний зворот не потрібно виділяти комою в речення (розділові знаки опущено)

Установіть відповідність між наголошеним складом у слові й прикладом

Установіть відповідність між фразеологізмами та їхніми тлумаченнями

Установіть відповідність між частиною мови й прикладом – виділеним словом.

Установіть відповідність між способом вираження іменної частини складеного присудка і прикладом.

Укажіть частину мови виділених слів у реченні (цифра позначає наступне слово)

Чайки тужливо (1) кигикали, літаючи понад річкою (2) чи сідаючи на (3) її теплі, лагідні груди й безтурботно (4) погойдуючись.

Прочитайте текст (цифри в дужках позначають номери рядків) і установіть відповідність між питанням і правильною відповіддю до нього.

Детектив як інтелектуальна вправа

(1-4) Літо – найкращий час, щоб читати детективи. Чому? А тому, що рівень комфорту, який ми з вами намагаємося собі забезпечити на цю пору, завжди трохи вищий, ніж упродовж року: відпустка, можливо, морське узбережжя чи просто гамак і склянка лимонаду.

(5-10) Детектив занурює читача в атмосферу страху та непевності. Зненацька трапляється дещо, що розриває звичний стан речей. Наприкінці приходить людина, яка дізналася про все: чому б не кумедний товстун Еркюль Пуаро чи стримана старенька міс Марпл? І злочинців викрито, жах відступає, а ми можемо далі пити свій коктейль у шезлонгу. Детектив – таки ідеальний продукт для літнього споживання.

(11-20) Доведено, що читач детективів ототожнює себе з особою, яка веде розслідування. Інтерес тут суто інтелектуальний: хто скоїв злочин? Твір буде слабким, якщо ми дізнаємося про це задовго до завершення роману й, навпаки, якщо так і не дізнаємося до фіналу, коли нам все розкажуть. Як бонус додається ще одна втіха: часто детектив (особливо класичний) побудований на протистоянні яскравого приватного розслідувача та недолугого поліцейського, якого гріх назвати професіоналом, - ліберальному читачеві приємна така банальність представника влади. На відміну від давнього радянського кінематографа класичні детективи не знають образів героїчних майорів карного розшуку чи прокурорів. Класика взагалі по-консервативному скептичніша до людей у кабінетах.

(21-29) Читати детективи набагато страшніше, ніж дивитися їхні екранізації. Уява працюватиме на повну! Власне, твори Агати Крісті якраз і є найкращим її тренінгом, бо їх 80, тобто кількісно більше за написане іншими майстрами жанру: Едгаром По, Артуром Конан Дойлом, Гілбертом Честертоном, і вони, ризикну стверджувати, майстерніші від 200 історій Жоржа Сіменона, протеже якого, комісара Мегре, перемагає в детективному двобої витворений Агатою Крісті суперінтелектуальний денді Еркюль Пуаро. Романів про Пуаро 33, а про міс Марпл – 12. Агата Крісті першою запропонувала не лише образ жінки-детектива, а й пари слідчих: якби не її Томмі та Таппенс, то не було б агентів Фокса Малдера та Дани Скаллі.

(30-48) У 1916 році 26-річна Агата, на той час уже Крісті (після одруження дівоче прізвище Міллер вона більше не використовувала), працює фармацевтом добровольцем в одному з британських госпіталів і чекає з фронту чоловіка – військового льотчика. Рутина й очікування нудять, а звичний ландшафт довкола розбавляють хіба що бельгійські емігранти, які сховалися від війни в британській глибинці. Дивні справи має розслідувати дивний чоловік. Так народжується Еркюль Пуаро – геніальний детектив і невротик, зациклений на зовнішньому вигляді своїх вусів і внутрішньому стані «сірих клітиночок» власного мозку. Найвідоміший з-поміж літературних бельгійців від часів Тіля Уленшпігеля. Навіщо він такий дивний? Чому розслідувати не може інтелектуал, лікар, священик, як у Конан Дойла або Честертона? Проста відповідь: жінка Агата Крісті не може ототожнювати себе з такими персонажами. Їй потрібен хтось зовсім інший, як Марії Вілінській була потрібна чоловіча постава Марка Вовчка. Пуаро, як і більшість чепурунів-денді, «жіночий», як і сама Крісті, усе життя вирощує троянди й дістає за них призи на виставках. Він – точка розриву з консерватизмом старої Англії з її вікторіанською мораллю й недовірою до розумових можливостей представниць прекрасної статі. Мине лише 10 років – і Крісті зважиться на переворот: на авансцені одного з її оповідань з’явиться міс Марпл – перша жінка-детектив зі світовим ім’ям, найінтелектуальніша в художній літературі.

(49-57) Дотепер українською перекладено вже кілька романів серії: «Тіло в бібліотеці», «Перст провидіння», «Гра дзеркал», «Забуте вбивство», «Немезида». Якщо ж вам пощастило прочитати їх ще в ранньому підлітковому віці, маєте унікальну нагоду, коли робитимете це вдруге, замість сюжету звернути увагу на соціально-побутову деталізацію: у час повсюдної присутності мереж такою милою ностальгією звучить оте «…телефонувати пізніше аніж о пів на десяту вечора вважалося ознакою поганого тону». Власне, усе «Тіло в бібліотеці», крім смертельної інтриги, розгортає перед нами дискусію, що ж воно таке, отой «поганий тон». А паралельно маємо конфлікт поколінь – ця проблема фактично наскрізна в усіх її детективних творах.

(58-68) Та найцікавіше перечитувати романи Крісті після ознайомлення з її біографією. Для цього можна зазирнути в написану нею «Автобіографію» або книжку Річарда Гека «Герцогиня смерті: неофіційна біографія Агати Крісті». Адже її детективні історії так резонують із поворотами особистого життя! У 1916-му вона чекає нареченого, військового льотчика, як героїня її «Будинку на околиці». У 1921-му молода пара подорожує світом, як персонажі «Смерті на Нилі», а в 1922-му купує великий будинок у малому містечку, як у «Персті провидіння». Зрештою, зі своїм другим чоловіком, археологом, Крісті вже в 1930-х мандрує на Близький Схід – так з’являється «Убивство в Месопотамії». Фобії самої авторки стають очевидними, коли проаналізуємо, кого вона робить у своїх романах жертвами, а кого вбивцями. Але тут про це годі, адже в детективі головна річ – інтрига!

(69-76) Біографи Агати Крісті, маю враження, намагаються наголосити нам на її щасті в обох шлюбах: спершу як вірної жінки, що чекає свого героя, потім як надійної асистентки в розкопках чоловіка-професора. Натомість здається, що література цікавила її набагато більше: художній світ повсякчас перемагав світ реальний. Напевне, саме тому вона так часто усамітнювалася в готелі на морському узбережжі, де їй потрібна була лише друкарська машинка. Там тривіальні біографічні епізоди ставали непересічними сюжетами, а інтелектуальні вправи авторки оберталися інтелектуальною пригодою для читачів.

1. Правильними є наведені пари "автор і його герой", ОКРІМ

А  Едгар По - Малдер

Б  Агата Крісті - Марпл

В  Жорж Сіменон - Мегре

Г  Агата Крісті - Томмі

2. 

До літературних заслуг Агати Крісті автор зараховує всі наведені, ОКРІМ

А  створила яскравий образ розслідувача-інтелектуала

Б  створила перший яскравий образ жінки-детектива

В  звеличувала вікторіанську епоху в історії Англії

Г  порушувала у творах важливі соціальні й моральні проблеми

​​​​​​​3. У тексті протиставлено

А  вікторіанську мораль і конфлікт поколінь

Б  міс Марпл і комісара Мегре

В  розумного детектива й смішного офіцера

Г  радянський кінематограф і американські телесеріали

4.Як видно з тексту, автор передусім звертається до

А  науковців, які досліджують детективний жанр у літературі

Б  юних читачів, захоплених пригодницькими книжками

В  письменників, які пишуть детективні романи

Г  дорослих, обізнаних із творами Агати Крісті

5.Змістові тексту НЕ відповідає твердження

А  Читач прагне розв'язати детективну загадку ще до фіналу оповіді.

Б  Автори класичних детективів створювали образи поліцейських-інтелектуалів.

В  Агата Крісті написала менше творів, ніж Жорж Семенон, але її герой цікавіший.

Г  Еркюль Пуало й міс Марпл були нетиповими образами у тодішній англійській літературі.

6.Усі наведені характеристики стосуються міс Марпл, ОКРІМ

А  жінка-детектив

Б  про неї написано 12 романів

В  вирощує троянди

Г  спокійна бабуся