(Копія) Односкладні речення

Незнятий кадр незіграної ролі.

За одного небитого двох битих дають.

Благословляю і люблю твоє чоло двадцятивесне.

Зелене море зроблять із Дніпра.

Завіяло, заговорило снігом у полі.

Криши, ламай, трощи стереотипи.

У повітрі стало тепліше й світліше.

Бабину хату опечатали, забили.

Слухай кожного, але не з кожним говори.

Спокійні очі, сива голова, жорстка кирея кольору нічного.

Пахне гіркотою осені.

Раніше в Україні на щодень пекли житній хліб.

Старезний, густий, предковічний ліс на Волині.

Чесне діло роби сміло.

Сади свій сад, плекай свої надії.

Задзвонили у Констанці рано в усі дзвони.

Учи дітей не страшкою, а ласкою.

Із можливого в чудесне перекинуто мости.

Вечірнє сонце, дякую за день!

Яка орда нам гідність потоптала?

Місто робітників, славне, величне, молоде душею...

Любіть Україну, як сонце любіть...

Брехнею далеко не заїдеш.

Для мене без тебе і життя нема.

Задзвонили в усі дзвони по всій Україні.

Бракує арфі струн, співцеві слів.

Учи народ, учися і в народу.

Нас чекають, нас знають, нас люблять, нам вірять, нас ждуть.

Благословіть в дорогу, матері.

Вийшла я на Княжу гору глянути на красень Львів.

Вір своїм очам, а не чужим речам.

Візьми свій келих сонця у життя!

Я прожив, моя мила, ці літа у найвищому щасті.

Вино мудрості п’ють із келиха розчарувань.

Без мови рідної, юначе, й народу нашого нема.

Поезія гончарства – під небом Опішні.

Надворі втихло й потеплішало.

Безмежний широкий степ.

Знали його й за межами України.

Розкажи мені, осене, чи щасливая ти?

односкладне означено-особове

односкладне неозначено-особове

односкладне узагальнено-особове

односкладне безособове

односкладне називне

З гармат по горобцях не стріляють.

Кругом гомоніли, вешталися, лагодилися до чогось.

Можна вибрать друга і по духу брата, та не можна рідну матір вибирати.

Довго спали вітри у ярах на припоні.

Буду хлібом і цвітом ділитись, відчиняти ворота гінцям.

Знадвору нічого не було чути.

У небі хмари хвилями пливуть.

Безлюдний, похмурий край.

Найбільше люблю осінню пору.

Працювали щиро, завзято.

Друга шукай, а знайдеш – тримай.

По заячому сліду іноді знаходять ведмедя.

За добру справу варто добре постояти.

Відчуття незручності раптом охопило мене.

До землі приліг і слухаю тремтіння невгамовне.

односкладне означено-особове

односкладне неозначено-особове

односкладне безособове

односкладне узагальнено-особове

односкладне називне

А за вікном майже весна!

Так хочеться жити в тебе в полоні…

Обійми мене, обійми так лагідно і не пускай…

Без війни не плачуть, без біди не кличуть.

Яскраві зорі рідної землі!

Решетом води не наносиш.

І все на світі треба пережити.

В Олешківських пісках тополя бовваніє.

Навесні на розпутті викопали криницю.

Припливайте до колиски, лебеді, як мрії.

У королівстві дзеркал – лабіринт аватарів.

І дороги вперед тут тобі не підкажуть.

Тут ні вітру, ні променів сонця нема.

Упізнаєш себе у віддзеркаленій парі.

Дивовижної казки мудрі слова…

Нам з підлістю довічно треба битись…

Надія на добро ніколи не зникає…

Від нас чекають відкриттів і звершень!

Ох, спалах почуттів, давно забутий…

Шукай в очах поета любові й доброти!

Під час доповіді не намагайтеся показати багато ілюстрацій.

Ілюстрації в журналі та в доповіді суттєво різняться!

До кожної ілюстрації бажано дібрати заголовок.

Над стилем доповіді працюють дуже старанно.

Умій вчасно сказати і вчасно замовкнути.

Поета дивний, неймовірний сон…

Кожному для щастя треба зрозуміти власне призначення.

Поете, що світові сказати можеш своїм пером?

Свого щастя й конем не об’їдеш…

Колись поцінують усе, написане поетом щиро й просто.