(Копія) Однорідні члени речення

А Освідчуйтесь у любові людям селам містам.

Б Цілу ніч надворі виє хуга плаче деренчить у віконнім склі.

В Така тиха зоряна і ясна ніч.

Г Старезний густий предковічний ліс.

А Ідуть риплять старі вози.

Б На розпутті козак сидить та на кобзі грає.

В Сад стоїть у багрянці та золоті.

Г Все частіше то там то тут чувся дзвінкий веселий сміх.

А Тягнуться до сонця і квіти, і трави , віти кучеряві, гори голубі.

Б Візьми чорнила та паперу та й напиши мені листа.

В Не було їй спочинку ні вдень, ні вночі.

Г Сниться мені поле , вечори барвисті , береги пахучі рідного Дінця.

А Остап ходив ні живий , ні мертвий.

Б Наш обов'язок сумлінно вчитися, та допомагати батькам.

В Пролітають над ними віки, лихоліття і хмарки.

Г Порослий травою , широкий двір був нам за футбольне поле.

А Марко зупинився але нічого не побачив.

Б На ходу Соломія висмикувала стебло або корінь водорості.

В Сад стоїть у багрянці та золоті.

Г Одвага мед п'є або сльози ллє.

А Сила та розум - краса людини.

Б Наука й труд, знання і школа манливо кличуть до мети.

В Плавай, плавай , лебедонько, по синьому морю.

Г Не вітер, а буря завіяла.

А Верби понахилялися до мене та й шепочуть довгастими листочками.

Б Квітнуть вишні в моєму саду пахнуть солодко ніжно тремтливо.

В Тягнуться до сонця і квіти і трави віти кучеряві гори голубі.

Г І квіти і зорі й зелені віти проводять розмови кохані про вічну силу весни на сім світі.

А З клена зірвався широкий жовтий лист і закружляв у танку.

Б І пада сніг лапатий , волохатий над замріяним селом.

В Годилося б думати не тільки про роботу, а й про себе.

Г Не вітер, а буря завіяла.

А Старезні дерева стоять обабіч дороги і пахнуть хлібом вощиною і медом.

Б Ми маємо право на сум і любов на щастя на сонце і трави.

В Музеї зберігають вивчають і виставляють для огляду цінні предмети матеріальної та духовної культури народу.

Г Тягнуться до сонця і квіти і трави віти кучеряві гори голубі.

Б Вогонь і вода добре служать але погано панують.

В Про безхарактерних людей кажуть ні риба ні м'ясо.

Г Давно вже наша пісня полонила словом і мелодією світ.

А Не чуємо ні рук ні ніг під собою.

Б Ой біжи , біжи, досадо!

В У всі часи захищати рідну землю було справою честі та гідності мужніх людей.

Г Ні вдень ні вночі не стихає гул старих човнів.

А Науці належить розум, а поезії - споконвіку душа.

Б Рідна мова в рідній школі.

В Дерево переплелося вітами, кущі шипшини порозросталися.

Г Місяць пливе оглядати і небо, і зорі, і землю, і море.