(Копія) (Копія) Складне речення. Кома і крапка з комою в складному реченні.

Пливе над світом осінь як медуза і мокре листя падає на брук.

Хай наше слово не вмирає і наша правда хай живе!

І жмуриться вікнами наша хатина і шепче задумливий сад.

Рясніє дощ і падає лункіше м’яких краплин розмірене биття.

Марили айстри в розкішнім півсні про трави шовкові, про сонячні дні і в мріях ввижалась їм казка ясна, де квіти не в’януть, де вічна весна.

Синіють води, зеленіє яр, і стеляться сліпучі краєвиди.

Але землю вкриває асфальт і бетон, небо затягується димами і ревом моторів, і кудись шалено, в метушливій тривозі летить життя, засмоктує і не залишає тієї чистої години для душі, коли можна замислитись над собою, і подумати про головне.

Минає літо, осінь вже бреде, лісів багрець торкнувся вересневий і пахне чебрецем, і листя де-не-де, кружляючи, лягає під дерева.

Я іду по парку золотому, і прощально листя шелестить.

Чи то я заспівав, чи то мною земля заспівала?

Сьогодні день вщерть сонця повен, і груші гупають в саду.

Є скарби, допоки їх шукають.

1

2

3

4

5

Поговорю з деревами і стане душа легенька мов кульбаби цвіт.

Сонце поцілувало крижану землю і вона зашарілася пролісками.

Знову хмуриться осінь і туманиться даль.

Свинцем набрякли сиві хмари і сонце зникло якось враз.

Тріщав безжалісний мороз і підіймався буревій сердитий.

…і все дужчав мороз.

…і не здавала позицій

…і сипала пригорщі снігу.

…ніби сперечалася з морем.

…стелила рядно ожеледиць.

1

2

3

4

5