(Копія) Контрольна робота. Відокремлені члени речення. Тест

Серед предметів, окрім фізики, мені ще подобається математика.

Зрозумівши швидко тему, студент сів виконувати завдання.

Сьогодні ми повинні думати про найбільшу цінність життя - своє здоров'я.

На кошти, отримані від ярмарки, ми вирішили придбати квитки до зоопарку.

У Німеччині й Австрії слово KÄRCHER означає не лише назву компанії, а й чищення автомобіля за допомогою обладнання для миття водою під тиском.

Ночували гайдамаки в зеленій діброві, на припоні пасли коні, сідлані, готові.

На світі все знайдеш, крім рідної матері.

Він, п’ятирічний хлопчик, міг би гратися годинами.

Данилко радо, з підскоком, біг до сусідів.

Я так люблю тебе, мій краю, красу твоїх степів і гір.

Там, замість житечка, в теплеє літечко терен зацвів.

З доріг життя сховавши втому, я в отчий край вернусь назад.

По всім світі пронесу нашу гордість і красу – рідну мову.

Небо розгорнуло намет свій – синій, широкий, глибокий.

У всякому ділі є свої майстри і своє, так би мовити, натхнення.

Через якийсь час, пополуднувавши, вся сім’я сиділа під хатою на призьбі.

Багато грабіжників зазіхало на твої багатства і могутність, стольне місто Києве.

Залякані нарами й нагаями, селяни вдавали тихих і покірних людей, які готові робити всяку роботу, усе, чого тільки забажається панам.

Досвідчений учитель, він завжди ретельно готувався до проведення уроків.

Хлопець досить успішно склав екзамени з усіх предметів, у тому числі з математики.

В історії кожного народу є такі пам’ятні, прив’язані до певних географічних місць події, є такі визначні дати, які навічно вкарбовано в народну душу.

Через них, через ті місця, події, дати, як через магічні кристали, висвічується нащадкам сива давнина, пізнається ними власна далека й близька історія.

Наші предки ревно дбали, щоб їхньому роду не було переводу, і співали, прославляючи свою працю.

Він держався в кам’яній печері поміж горами, над Дніпром, і ніхто про те не знає, окрім купки вірних козаків.

Довго тут ніхто не поселявся, а родючі нивки

заросли терном.

Володимир Іванович Вернадський, український учений, видатний натураліст і геніальний мислитель, належить до когорти природодослідників, які прагнули осягнути суть світу загалом.

Як любити, мій козаче, Твої чорні брови, Твої очі, що неначе Золоті підкови.

Він так і залишив квітку разом із густим кущиком трави в її зеленому храмі, обережно обкосивши, пішов далі.

Але він тримався, щоб не збити з неї росички, не зняти дорогої краси, дарованої природою.

Крім цмину піскового, на Україні ще поширені цмин щитоносний, який зростає на приморських пісках Азовського та Чорного морів і цмин запашний.

Найбільшу славу мала велика церква Святої Софії, або Божої Мудрості, з десятьма банями.

Найславніші були Золоті ворота з південного заходу, збудовані з каміння та цегли й покриті золотою бляхою.

Серед валів, біля Десятинної церкви, Ярослав

поставив нову княжу палату й різні церкви.

Кожен згадував за свою хату, за свою жінку, за

своїх дітей.

Кирпатий круглий ніс, як картопля, коротке лице, чорні брови, крім округлих вилиць, й блискучі круглі, як терен, очі, гостре маленьке підборіддя – все в ньому виявляло чоловіка швидкого, проворного, навіть хижого.

Ми, хлопці із збірної волейбольної команди школи, постояли, позітхали біля „єхидних” калюж і рушили до школи.

Учора він (в’яз), низький, розкарякуватий, був схожий на колгоспного коня, що байдуже стоїть під дощем.

Усі хлопці, окрім тих, що сиділи вдома, вийшли грати у волейбол.

Лише тут, на Батьківщині, вітер має присмак степу.

Сукна, чоботи, козацькі і міщанські шапки, пояси і ронди – все це рябіло всуміш з коралями, стрічками й хустками, біля яких годинами стояли селянські дівчата і молодиці.

Чайки рушили від Січі й розбіглись аж до плавнів, укривши широкий Дніпро червоними козацькими жупанами.

Осяяний сонцем, перед нами розкрився зовсім новий світ.

І, справді, світало вже, а в нього ж іще не було

ніякого пристанища.

Далеко за синім морем на чужій чужині гинули вони, безталанні шукачі щастя.

А я не знаю нічого ніжного, окрім берези.

Певно ж, окрім зовнішніх, існують невидимі глибинні основи національної самовідданності.

Лірична пісня – це безмежне поле, засіяне зернами історії і заквітчане людськими надіями.

Навкруги чорне страшне море, безодня води і гніву.

Заплющивши очі, він піддався сумові, що колисає душу.

Кожним словом, кожним променем думки, кожним болем своїм живе в душі нашого народу людина, що ім’я їй – Леся Українка.

На гілці, над самою водою, завмер водомороз, похиливши вниз дзьоб.

Коли сісти на місці, очей не одірвеш од церкви Андрія, збудованої архітектором Растреллі, так вона мило підноситься над Дніпром.

І здається, що ніколи вже не настане день, вже не засяє сонце, що вже не існує на світі тиші, крім оцього дикого моторошного реву.

Якими питаннями не зацікавився б Михайло Коцюбинський, які стосунки людські не складали б фабули його творів, оцінює він їх міркою краси.

Золотими куполами ще здалеку вітає нас славетна столиця – Київ.

Здається, вони, гора Тарасова й гора Михайлова, бачать одна одну крізь блакитну дніпровську млу й тихо про щось розмовляють.

Окрім популярних пісень, Володимир Івасюк є автором двох сюїт, інструментальних п’єс, часткове виконання яких, зокрема, у березні 1999 року в Чернівцях, засвідчило глибину йог музичної творчості, класичного спрямування.

Змалку Михайло, поза всяким сумнівом, був

вундеркіндом.

Переїжджаючи з Москви, Максимович сподівався, що викладатиме в Кимєві ботаніку або ж зоологію.

Поле, овіяне вітрами, половіло, над ним ніби піднімався туман від квіткового пилку.

У збереженні окремим композиторами українського мелосу переконує, окрім результатів фахових музикознавчих досліджень, також споріднена з Володимиром Івасюком творчість Назарія Яремчука, Василя Зінкевича.

Не займаючись політикою, Володимир своєю творчістю поруч із дисидентським рухом закладав підвалини сучасного українського відродження.

Земний пагорб над Дніпром, непомітне з автострад соснове царство над Прохорівкою – селом, що тулиться до великої ріки.

І досі існує повір’я, згідно з яким у родині буде щастя, коли бусол зів’є гніздо на подвір’ї.

Лелеки, за повір’ям, мають риси й звички, притаманні людям.