(Копія) Контрольна робота (ІІ семестр)

У синіх відрах листя лопушине.

На полі розпустились маки.

За вікном жоржини й чорнобривці.

Малесенька річечка.

Лиш боротись – значить жить.

А в нього очі – наче волошки в житі.

У городі тиша й мовчазний передзвін сердець.

А згори сипле та сипле, витрушує душу з дзвіночків.

Земля на тих полях була чиста, чорна і сита.

Парк прикрашають статуї, фонтани, альтанки.

Осінню, веселим падолистом дихнув на нас вітер.

Соломія висмикувала стобло або корінь водорості.

Сократ говорив рівним спокійним голосом.

Під хатою цвітуть просвічені сонцем високі рожи.

Холодний різкий вітер немилосердно бив в обличчя.

З туман вийшов синьоокий золоточубий вересень

Материне шлюбне вбрання біла сорочка вишита великими чорними квітками вишнева шовкова спідниця теж у квітку і веселе намисто з коралів і розмаїтої стрічки все так хороше пахло домом і давниною безтурботного дитинства.

Цікаві дівчата вибігали з-за хат і дворів у святкових спідницях і намисті старі діди баби і чоловіки всі поспішали назустріч визволителям.

Тисячі найрізноманітніших засобів переправи баркасів човнів-душогубок плотів бочок дощатих воріт і всього за що тільки можна вхопитись людина щоб не потонути все рушило на людських плечах через зарості до Дніпра.

Все змішалось в одну мить і злилось докупи і земля і море скрізь було чути гук шум гам свист.

Зласкався доле над моїм народом.

А не йдете чорні бурі і злі вітри на вечерю, то йдіть собі в безвість!

Прости мені моя правдива мати душі моєї синій чистовід.

Як тебе не любити Києве мій!

У кімнаті здається нікого не було.

Ми правда так і не вибралися на море.

Я признатися ніколи не був у тайзі.

Наприкінці зими порожнім здається листяний ліс.

Весна ... розтопити не тільки лід у природі, а й у ваших душах.

Дитина ... мріяти про високі результати в спорті.

Чи замалу, чи ... завелику, одежу матимуть думки мої?

Хлопець ... розчарувати стару.

відокремленим додатком

відокремленим означенням

відокремленою прикладкою

відокремленою обставиною

Шофер літній чолов’яга мав атлетичну будову тіла.

Не одна доріжка в чистім полі нашому Миколі хлопцю молодому.

Особливо вирізнявся між хлопцями Павлуша Якович чистенько зодягнене випещене ледаче й капосне хлоп’я.

Мелашка була потрібна в господі як робітниця.

Пряме дерево і вмирає стоячи.

Хлопець вибачившись швидко покинув кімнату.

Тонкий лист облітаючи з жовтих дерев лягає на плечі

Наближаючись до своєї хати я якось присмирнів.

Дніпро розбуджений подихом весни гнівно трусонув могутніми плечима із себе крижаний панцир зими.

Рівний залитий сонцем степ доразу принишк.

Петро стрункий широкоплечий з русявим чубом і синіми очима стояв серед хати.

Гілки дерев мокро блищали зволожені по-весняному.