(Копія) Контрольна робота №4. Поглиблення і систематизація найважливіших відомостей із синтаксису, пунктуації і стилістики (тестові завдання).

Прислів’я каже: «Більш роби, та менше говори...» (Л. Боровиковський).

Осел почванитись хотів, що чув в ліску всіх птахів спів (Л. Боровиковський).

«Який народ мізерний та низький! — до всіх говорить Хміль з пихою.— От я так виріс, бач, який!» (Б. Грінченко).

Рід жаб’ячий надумався прохати собі в болото короля (Б. Грінченко).

Дозвольте оголосити порядок денний.

Пропозицію прошу внести до протоколу

Хочу подякувати учасників круглого столу.

Нараду було проведено відповідно до визначеного регламенту.

Ми зацікавилися Вашою пропозицією і хочемо отримати детальнішу інформацію.

Випускники мають більш відповідальніше ставитися до навчання.

Казала кума: «Дам пшона», - а в неї в самої нема (Народна творчість).

На річку море раз гнівилось і ревло, що річка береги водою розбовтала (Л.Боровиковський).

«Оце розвеличався!» — Барвінок, сміючись, озвався (Б. Грінченко).

Ми Гітлером катовані, ...та із могил — гартовані — ми встанем, і тоді «заговорять і Дніпро, і гори, і потече сторіками кров у синє море...» (М. Сіренко.)

Хай замріяна весна тобі розкаже як вірно я тебе кохаю.

Ні не клич мене весно казала я їй не чаруй і не ваб надаремне.

А жовте листя осені шепоче щоб швидко-швидко йшла вже геть.

Хто вам сказав що я слабка що я корюся долі?

Усе довколишнє здавалося їй перевитим піснями, веселими чи сумними, як буває пройнятий сяєвом сонця простір.

Кущ здавалося і зимою зеленіє, бо коли танули сніги, то на світ пробивалося його цупке зелене листя, не змучене холодом, не скалічене морозом.

Багатьом здавалося що й увесь півострів зараз палає в пожежах, адже куди не глянь — звідусіль шугає вогонь, тріщить, гуде в деревах, жаркий, агресивний.

Уже придивилася до його очей і побачила: те, що здавалося байдужістю, насправді було мудрістю й глибоко захованим стражданням.

звертання

вставне слово

однорідні члени

відокремлені члени

Подвір'я аж сяяло чистотою і острівці квітів цвіли по ньому там і там (М. Красуцький).

Ще синій ліс не взеленів, але квіток проріст уже підняв і розрізнив торішній злеглий лист (П. Тичина).

Сонце вже над самісіньким обрієм виглянуло з білорибиці- хмари і море знову заграло золотаво і весело (Ю. Збанацький).

Поникли береги осінні, дерева гаснуть мов свічки та в ясно-сивім павутинні летять маленькі павучки (М. Рильський).

Припливайте до колиски, лебеді, як мрії...

Опустіться, тихі зорі, синові під вії.

Напевно, колядували раніше весело, яскраво.

Не забувай, що пам'ять і совість за тобою бредуть, як тінь.

Улітку і восени працюється по-різному.

Цьогоріч рясно вродили черешні і вишні.

Земля батьків і дідів - наше найбільше багатство.

Любіть травинку, і тваринку, і сонце завтрашнього дня.