(Копія) Диктант

Під осінніми зорями

Під осі    іми високими зорями затихають оселі   і тепер стає чутнішою мова роси   напівроздягнених дерев і вчорашн   х задуманих соня   ників   що вже не тягнуться ні до сонця   ні до зірок  

Мене все життя ваблять і хвил    ть зорі   їхня довершена і завжди нова краса   і таємнича мінливість   і дивовижні розповіді про них. Та й перші спогади мого дитинства починаються з зірок  

І тепер   проживши пі    іку   я згадую далекий вечірній степ   потемнілі в жалобі трави   що завтра стануть дух   яним сіном   останній   змішаний із сумом дзвін коси.

А над усім цим світом   де пахощі сіна злегка притрушують туман і дух молодого   ще не затужавілого зерна   сяють найкращі зорі мого дитинства. Навіть далекий   предалекий вогник на хуторі біля містка теж здається мені зорею   що стала на чиємусь вікні   щоб радісніше жилося добрим людям.

І здається мені   що   минувши притемнілі вітряки   я входжу в синє крайнебо   беру з нього свою зірку та навпростець полями поспішаю в село додому. Оксамитний холоднуватий вечір ворушиться навколо   ніде нікого   тільки яскраво   жовтий місяць та не пр   криті хмаринками зорі вгорі.

Вказати рядок, в якому всі слова пишуться з великої букви.