(Копія) Дієприкметниковий зворот

зварено, зварена, зварений, зваривши

вимолений, вилитий,посивілий, писаний

непосидючий, сидячи, сидячий, сівши

люблячий, написано, лежачий, зроблено

обсаджений, підготовлено, тихий, притихлий, полонений

підбілений, розкраяний, червоний, вимитий, прив'язаний

посіяний, занесений, порослий, пожовклий, сидячий

похилий, грізний, несказаний, здійснений, нездоланний

Залиті сонцем лани стояли в імлистій далині.

Синіють покриті вічним снігом високі гори.

Пожовкле листя безшумно кружля за вікном.

Застигли в мовчанні обважнілі від снігу сосни.

А Я зачарований красою карпатських краєвидів.

Б Давні могили-кургани порозкидані серед степового роздолля.

В Холодить розпашілі обличчя м’яка гірська прохолода.

Г На полонині пахло охолодженою за ніч землею.

Д Вечірнє повітря напоєне запахом скошених трав.

А На сизих луках скошено траву, і літо буйне в береги ввійшло.

Б Через вікно зазирнув клапоть неба, присипаний срібним пилом.

В За один рідний звук ладен буваєш заплатити роком життя.

Г Заспівали тяжкі краплини, спадаючи з листя і квіту на землю.

А Усе спить поморене денною працею усе набирається сили.

Б Припорошена порохом стерня умлівала від сонця.

В Карпатські гори одягнені в смерекові ліси стоять у німій величі.

Г Вона любила холодні осінні ночі наповнені місячним сяйвом.

Д Довго чув я полонений сном солов’їну пісню за моїм вікном.

А Коло великоднього столу заставленого усяким свяченим стояла Олеся.

Б Завжди зі смаком одягнена вона справляла враження вихованої панночки.

В Затуманене легкими й прозорими хмарками над містом пливло сонце.

Г Потомлені далекою дорогою і літньою спекою коні ступали ліниво.

А Налякані страшним явищем природи птахи кружляли над своїми гніздами.

Б Іноді зайде до них із півдня високий степовик попечений сонцем.

В Маленькою хмаринкою темніє над яром закинутий у стену хутірець.

Г Якимові ноги узуті в здорові чоботи глибоко поринали у свіжий сніг.

Д Позбавлений можливості говорити з людьми він у стократ сильніше переживав свою трагедію.

А Перед очима ще жили картини навіяні піснею.

Б Обабіч стежки мерехтить самоцвітами вмита росою трава.

В Співа трава ніким ще не зім’ята, і вабить таємницями.

Г Степ у цю пору весь, залитий сонцем і огорнутий думками.

Д Ткану зорями теплу хустину, ніч на тихе село одягла.

А бувші випускники

Б діюче законодавство

В головуючий на зборах

Г відстаючий учень

Д ходяча енциклопедія

А Ми розмістилися на добре вимощеному возі свіжою травою.

Б Невеличка Джирина пасіка була обгороджена низьким тином.

В Над усе любив Іван гори, ліси, зелені луки, пропахлі роменом.

Г Нарівні з вікном тьмяно біліли припорошені пилом розквітлі акації.

Д Гарячі коні помахували головами, обтиканими виноградним листом.

А Під насупленими волохатими бровами дідуся запали розумні сірі очі.

Б Корній, овіяний весняним вітром, тепер виношував новий задум.

В Розбуджені громом, умиті дощами, хлібороби оглядали поля.

Г Нагріта за день весняним сонцем, чорнорілля дихала парою.

Д Ожила земля, скупана в молочних випарах ранкових туманів.