(Копія) Частка як частина мови

Службова частина мови, за допомогою якої поєднуються однорідні члени речення, частини складного речення або окремі речення в тексті.

Службова частина мови, що виражає залежність іменника, числівника або займенника від інших слів у словосполученні та реченні й указує на просторові, часові, причинові, допустові, означальні, об’єктні та інші відношення.

Службова частина мови, яка надає слову або реченню додаткових відтінків значення, служить засобом творення граматичних форм слів та похідних слів.

Частина мови, що слугує для безпосереднього вираження різних емоцій, волевиявлень, звуків тощо, але не називає їх.

за морем

батьки і діти

спів не долинав

на вокзалі

Формотворчі, словотворчі, єднальні.

Словотворчі, формотворчі, протиставні.

Модальні, словотворчі, формотворчі.

Формотворчі, словотворчі, допустові.

записала б пісню

правда й кривда

понад ставом

біля річки

Ніколи мені не забути красу незвичайну.

Найкраща пора у людини – кохання.

Із-за лісу, з-за туману, місяць випливає.

Садочки зацвіли, неначе полотном укриті.

навряд чи це можливо

нехай кожен наведе приклад

тільки не змушувати

синіти, наче море

хіба, лишень, справді, невже

б, і, в, на, ані

із-за, що, мовби, тільки, ніби

з-понад, мовляв, хай, не, чи

Сказав би, говориж, аби-який, дехто.

Ні за що, співали б, казнаякий, де-котрий.

Не написав, абихто, казна в кого, написав-таки.

Написала б, перейшов-таки, будь де, ніби то.

будь/як, отак/то; бозна/скільки

все/ж/таки, такий/от, казна/що

невже/таки, тільки/що, годі/бо

ані/хто, як/небудь, казна/чому

скажи/но, що/року, будь/чому

На те й лихо, щоб з тим лихом битись.

Отаке то на сім світі роблять людям люди.

Степаночку, голубчику, чого-бо ти плачеш?

Ти б не хотів, щоб день уже скінчився?

І знову думать заходивсь про те ж таки, що й вчора.

Розум за гроші не купиш.

Лунають лише пісні солов'їні.

Тече вода із-за гаю та попід горою.

Нехай квітне планета чистотою.

Тільки з юних літ мені відкрилась правда.