Контрольне тестування з теми «Складнопідрядні речення з підрядними означальними та з’ясувальними»

А Життя зриває дні мої, неначе вітер зриває листя.

Б Сонце пекло так, що й уночі степ пашів.

В Перед очима замигтіли великі зорі, що займалися в небі.

Г От і прощай, літо, бо зима одразу впала на голову.

А Якби мені, мамо, намисто, то пішла б я завтра на місто.

Б Я Нептуну півкопи грошей в руку суну, аби на морі шторм утих.

В Малі дерева схожі на дорослих, як діти на своїх батьків.

Г Дерево благають, щоб парості розпустило в їхнім біднім краї.

А Де пройде сила наша пречудова, в житті людини зміни постають.

Б Благословенна будь, родино, де в згоді сестри і брати.

В Врешті, хіба я знаю, де кінчається власне життя, а чуже починається.

А Я його талан співацький так високо поважаю, що співцем своїм придворним я зробить його бажаю.

Б Що минуло, те вже не повернеться.

В Якби я знав, що є надія справжня, що сила є пустиню перейти.

А Відомо, що негарно повсякчас говорити лише про себе та свої справи.

Б Підготовка до відповіді - це складний етап екзамену, що вимагає особливої концентрації.

В Але й ці люди повинні усвідомити, що їхні надто часті нарікання на свої знегоди й біди не веселять товариство знайомих та приятелів.

А Душа байдужа вже не в змозі почути, як шепчеться трава (З. Бебешко).

Б Душа моя бентежна, не скоряю твоїх чуттів, що ллються через край(В. Олешко).

В Наш соловейко, коли заспіває, здається, скресає Дніпро (Л. Забашта).

А усе головне речення.

Б у головній частині слово "фортеці".

В підмети головної частини.

А Щасливий той, кому пером дано небачене у звичному відкрити (Л. Забашта).

Б Вітерець улігся за сосною, яка верхів’ям піднімає вись(О. Хало).

В Послухаєм грозу і щедру зливу, що зашумує, виллється сповна(О. Калашник).

А Де в світі є мова така чарівлива, щоб справжнєє щастя могла розказать? (Леся Українка).

Б Я виростав серед пісень, що їх співала тихо мати (І. Світличний).

В Я стою у білому плащі під чорним деревом, на котрім птиці сниться весна (І. Світличний).

А коли соловей замовкає в саду.

Б що душа твоя обрала

В якщо іншої не знаєш.

А Люблю, коли хвилі, юрбою шумлять.

Б Той хто своєю працею творить добро і дива, заслуговує на високу повагу.

В З хмар, що на небі утворили темні хащі лісів, відчувалася холодна хода осені.

Г В гаю співають солов’ї, і піснею сповіщають, що весна вже на порозі.