Прочитай текст і тільки потім переходь до виконання завдань !
Вчений космічної ери
Він здобув усі можливі наукові ступені й звання, мав найвищі державні нагороди, був лауреатом найпрестижніших премій. І в той же час, як і годиться істинному інтелігенту, залишався простою й скромною людиною.
Завдяки вражаючій цілеспрямованості й фантастичній наполегливості, надзвичайним здібностям і великому талантові він пройшов “від тернів до зірок”, подолавши непросту путь від берегів сибірського Іліму до космодрому Байконур. Він зробив неоціненний внесок у створення ракетно-космічної техніки, в дослідження навколоземного простору.
Його ім.’я – Михайло Кузьмич Янгель. Народився він 25 жовтня 1911 року в Нижньоілімській Тушанській слободі в оточенні непрохідної тайги в родині переселенця з Чернігівської губернії.
Своїм українським походженням учений дуже пишався. Коли його запитували про значення прізвища Янгель, він переповідав те, що почув від свого діда: “Наше прізвище походить від слова янга – так зветься ківш, в якому козаки в походах варили юшку. Куховарів козаки називали янгалами, або янгелями. Наче й до ладу виходить: дід мій – нащадок запорозьких козаків, тому дуже може бути, що хтось із моїх пращурів варив козакам юшку”.
Батько Михайла, Кузьма Лаврентійович, серед односельців користувався особливою повагою. Дітей виховував просто й по-селянському мудро: змалечку любити працю й поважати старших. Незважаючи на постійні злидні, неписьменні батьки докладали зусиль, аби їхні діти навчилися грамоти й вийшли в люди.
Шоста дитина в сім’ї, Михайло після сьомого класу вступив до ФЗН при ткацькій фабриці, де незабаром став помічником майстра. Захоплювався спортом - бігом, лижами, шахами, футболом. Потім “захворів” авіацією й блискуче склав вступні іспити до Московського авіаційного інституту.
Вже студентом, поєднуючи навчання з роботою на авіазаводі, Микола Ягель бере участь у розробці проекту швидкісного літака. Працюючи над дипломним проектом “Висотний винищувач з герметичною кабіною”, Ягель намагається спроектувати літак з максимальними швидкісними характеристиками. Завершивши навчання, молодий інженер залишається працювати у конструкторському бюро, де проходить справжню школу інженерного мистецтва, розв’язуючи все складніші наукові завдання, ознайомлюючись із досвідом роботи авіаційних фірм США. Ставши помічником головного конструктора, Ягель працює над створенням найсучаснішого як на той час винищувача та інших типів літаків, які блискуче показали себе в роки другої світової війни.
У 50-ті роки особлива увага приділялася розвитку ракетно-космічної техніки. До цієї справи був залучений і Михайло Янгель. Вже через рік після приходу до конструкторського бюро Сергія Корольова Янгеля призначають заступником головного конструктора, а ще через рік – директором науково-дослідного інституту.
Для створення першої радянської ракети, з якою пов’язували мрії про вихід у космос, засновується конструкторське бюро, керівником якого стає Михайло Янгель.
І ось з космодрому, стрімко набираючи швидкість, віддаляється у синяву неба космічна ракета. Це був дійсно феноменальний успіх конструктора Янгеля та його сподвижників.
Розробляються все нові й нові зразки космічної техніки. Конструкторське бюро зростає як фахово, так і чисельно, залишаючись, до речі, молодіжним: 54 відсотки його працівників не мають тридцяти років, і лише десяти відсоткам спеціалістів виповнилося більше сорока.
Видатний учений і конструктор академік Михайло Янгель створив чудовий творчий колектив однодумців, виховав цілу плеяду видатних науковців, заснувавши власну конструкторську школу.
Створені під керівництвом Михайла Янгеля ракетно-космічні системи відзначалися винятковою оригінальністю. Ракети-носії “Космос” та “Інтеркосмос”, створені в КБ Янгеля понад тридцять п’ять років тому, використовуються в інтернаціональній програмі дослідження космосу й сьогодні. Різноманітні модифікації “Космосу” й “Інтеркосмосу” демонструвалися в багатьох країнах світу - Канаді, Франції, Італії, Австрії, Японії.
В останні роки свого життя Михайло Янгель, незважаючи на прогресуючу хворобу – він переніс п’ять інфарктів – працював з граничним напруженням сил. Він був щасливий з того, що багато встиг зробити. На відзначенні свого 60-річчя Михайло Ягель раптово помер.
Своєю творчою працею він зробив неоціненний внесок у справу розвитку й удосконалення ракетно-космічної техніки й дослідження навколоземного космічного простору. Звертаючи погляд у Всесвіт, видатний науковець відійшов у безсмертя. Його ім.’я по праву належить українській науці: творча біографія Михайла Янгеля тісно пов’язана з гігантом машинобудування дніпропетровським заводом “Південмаш”. (За В.Горбуліним; 600 сл.)