Рекомендації
Дорогі діти, прочитайте самостійно мовчки або пошепки текст.
Після первинного ознайомлення з текстом виконайте письмові завдання на перевірку досвіду читацької діяльності.
Подарунок
Настала весна. Багато клопотів з’явилося у звірів та птахів. Дехто змінював вбрання: зайці скидали білі шубки, а натомість одягали сірі, вовки та ведмеді лише обновлювали старі кожухи.
Та найбільше метушилися малята, готуючи подарунки, адже незабаром – мамине свято. У цей день на головній лісовій галявині мали зібратися найповажніші мешканці лісу й вирішити, кому ж присудити головний приз за найкращий подарунок.
Засмучений, сидів у своїй хатинці лише зайчик Сіра Шубка. Йому теж хотілося порадувати маму, проте він ніяк не міг придумати для неї подарунка. Ось зайчик вийшов надвір.
На горбочку побачив Сіра Шубка блакитну квіточку на тонкій стеблині.
- Хто ти? – запитало зайченя.
- Пролісок, - відказала квіточка, – а чому ти такий засмучений?
- Як же мені не сумувати? Завтра мамине свято, а я подарунка ще не маю.
Пролісок співчутливо подивився на зайчика й каже:
- Візьми мене й подаруй своїй мамі…
- Як же я візьму?! – розгубилося зайченя. – Ти ж тоді не будеш рости.
- Звісно, не буду, - зітхнув пролісок, - але ж ти не маєш подарунка. Усі матимуть, а ти – ні.
- Дякую тобі, проліску, - зраділо зайченя. – Тепер я знаю, що подарувати мамі!
У день свята мам на головну лісову галявину кожне з малят принесло дбайливо загорнений у торішнє листя подарунок. Тільки у Сірої Шубки в лапах не було нічого.
Дійшла черга до Сірої Шубки. Зайченя взяло маму за лапку й повело на горбочок: там синіла кітка.
-Я дарую тобі, матусю, ось цього проліска. Тільки зірвати його не міг, адже він тоді не ростиме.
- Дякую тобі, мій любий синочку, - розчулилася зайчиха. – Дякую за чудовий подарунок!
Коли ж усі подарунки було вручено мамам, до лісових мешканців звернувся ведмідь Буркотун:
- Ми порадилися й вирішили головний приз віддати зайчикові Сірій Шубці. Тримай міцно! – Буркотун подав зайченяті лозяного кошика з рожевобокими яблуками. – Їж на здоров’я, та не забудь маму почастувати.
- Не забуду! – сказало зайченя й подало кошик з яблуками мамі.
(За М. Пономаренко)