Контрольна робота за темою "Складнопідрядне речення"

Вночі, коли вся природа спить, поринувши у темряву й знемогу, лише людина вміє освітить свою домівку і свою дорогу.

Ми знали велике озеро, де щороку гуси восени спинялися й жили тижнів зо два.

А там, де сонечко торкнулося вершечків дерев, листя спалахнуло золото-зеленим вогнем і стало прозорим.

Смереки так тісно збилися, що важко було проходити між їхніми шершавими пнями.

Мирон бережно підступав до станції, де вже потяга не було.

Хоча на історії дід і не знався, та все ж з ним цікаво було побалакать.

Давно доведено, що гени таки щось важать в цьому світі.

Я їду туди, де мене чекає вільний степ, тихі задумливі озера, пісні на чумацьких дорогах…

З дороги видно було, як вився у низині кривульками глибокий та каламутний Прут.

Кожен живе так, як він хоче.

Я зробив це через те, що люблю.

Вже ніч, так що краще не виходь.

як хвилюється в шторм море.

ніби в нашому ставку живе сом.

ніби солов'їха в гаю щебетала.

як краще готувати великодню паску.

А там, де береза витісняла сосну, усе залите було бенгальським вогнем.

Хоч і не рідний він, але добра душа.

Якщо добре попрацюєш, одержиш нагороду.

Щасливий, хто сни має милі.

Ми приїхали сюди, щоб відпочити.

Живучи в лісі, наші пращури думали, що й вони походять від дерев.

Ми живемо в краю, де зоріють степи і виблискує море Азовське.

Не кивай пальцем, бо й сам станеш старцем.

Не знаю, коли весна на крилах тепло принесе в наш край.

Багаття вимальовувало постаті людей, коли вогонь розгорявся ясніше.

Все можуть зробити людські руки, коли захочуть.

Стежку відшукати треба, щоб ходив ти вік у щасті.

Якщо хочеш мати дозвілля, не витрачай часу марно.

Не чекай від пташки пісень, коли вона відчує себе полонянкою.

Коли добром ніхто не дасть нам світла, його здобути треба.

Весна, яку чекали ми прийшла на землю і в серця людей.

Я люблю, щоб сонце гріло, щоб гукали скрізь громи, щоб нове життя будило рух і гомін між людьми.

Місяць світив так ясно, що можна було розгледіти кожен кущик полину, який тільки й ріс тут на пересохлій землі.

Вночі Андрій довго не міг заснути, бо в хаті було видно од великих зірок на небі і густо пахло холодною м’ятою.

Коли зграя залетить далеко і в тумані стане тихо, я зупиняюся й наслухаю, що робиться попереду.