Контрольна робота за ІІ семестр з історії України

Сен-Жерменським мирним договором

Нейїським мирним договором

рішенням Ради послів Антанти

Варшавським мирним договором

осадництво

пацифікація

полонізація

радянізація

Андрія Мельника

Василя Мудрого

Євгена Коновальця

Дмитра Левицького

створена у Римі 27 серпня 1939 року

встановила тісні зв’язки з комуністами задля спільної боротьби проти поляків

після вбивства Є. Коновальця організацію очолив А. Мельник

прагнули встановити українську державність на всій етнічній території

послуговувалась парламентськими методами боротьби

вважали за доцільне становлення диктатури задля боротьби з окупаційною владою

для розвитку сільського господарства Галичини та Західної Волині

для покращення українсько-польських стосунків

для розвитку ринкових відносин у західноукраїнських землях

для асиміляції українського населення і приборкання національного руху.

визволення України, використовуючи терор

нормалізацію стосунків з польським урядом

добросусідське співіснування народів

возз'єднання з радянською Україною

самостійну соборну Українську державу

1) Польща; 2) Чехословаччина; 3) Румунія

1) Чехословаччина; 2) Польща; 3) Румунія

1) Румунія; 2) Польща; 3) Чехословаччина

1) Румунія; 2) Чехословаччина; 3) Польща

політики врегулювання українсько-польських відносин, здійснюваної шляхом порозуміння між проводом УНДО і польським урядом у 1935-1938 рр.;

репресивних заходів польської влади із застосуванням поліції та армії проти українського цивільного населення Галичини у відповідь на «саботажну акцію» ОУН;

виїзду громадян зі своєї країни в іншу на постійне місце проживання, зумовленого різними причинами (економічними, політичними, релігійними).

політики заселення поляками українських земель з наданням їм у власність земельних наділів;

проведення примусових мобілізацій до національних повстанських армій

жорстка експлуатація населення та економічне пограбування (вивіз сировини, продовольства, матеріальних цінностей)

легалізація та підтримка діяльності політичних партій на територіях окупованих країн

тотальний терор, масове знищення місцевого цивільного населення та військовополонених

примусове вивезення на господарські роботи до Німеччини місцевого працездатного населення

денаціоналізація великої промисловості, відкриття спільних з німецькими підприємцями заводів та фабрик

розподіл землі між селянами та надання її у приватну власність

Рух Опору — це антифашистський рух у Німеччині в роки війни

Рух Опору — політична організація, що ставила собі за мету вигнання гітлерівських загарбників та їхніх союзників шляхом партизанської боротьби та загального повстання

Рух Опору — це політична організація, яка ставила собі за мету вигнання загарбників з території своєї країни і встановлення влади робітників і селян

Рух Опору — назва партизанського руху в СРСР

Рух Опору — це національно-визвольний рух, який виник під час Другої світової війни у формі організованого опору населення окупаційній владі

план «Барбаросса», блискавичне захоплення Радянського Союзу шляхом повного розгрому Червоної армії

план «Ост», колонізації та онімечення окупованих територій Радянського Союзу

план «Вайс», вторгнення Німеччини до Польщі у вересні 1939 р.

план «Гельб», блискавична війна Німеччини проти Бельгії, Нідерландів, Люксембургу та Франції в 1940 р.

Іван Кожедуб

Олексій Берест

Кузьма Дерев'янко

Роман Шухевич

10 вересня 1939 року

1 вересня 1939 року

22 червня 1941 року

1 вересня 1938 року

капітуляція нацистської Німеччини

падіння Берліна — столиці Третього рейху

завершення Другої світової війни

визволення території СРСР

Тегеранської

Потсдамської

Московської

Ялтинської.

1944 р.

1943 р.

1942 р.

1941 р.

1943р., Східний вал

1941р., план Ост

1944р., Сталінград на Дніпрі

1944, Атлантичний вал

«Шліффена»

«Ост»

«Барбаросса»

«Вайс»

за благодійну діяльність

осіб, що відмовились брати до рук зброю під час Другої світової війни

фронтовий медичний персонал Другої світової війни

осіб, які, ризикуючи життям, рятували євреїв від нацистського переслідування

насадження офіційної радянської ідеології шляхом запровадження цензури

утвердження режиму особистої влади Й.Сталіна

порушення прав людини в умовах тоталітарного режиму

формування покоління чиновників-пристосуванців

• 1. Один із лідерів Української партії соціалістів-федералістів (УПСФ), один із засновників Української Центральної Ради.

• 2. Член Спілки радянських письменників України, автор творів, присвячених подіям 1917-1920 рр.

• 3. Очолював делегацію УНР у переговорах з Німеччиною та її союзниками в Брест-Литовську.

• 4. Повернувшись з еміграції, очолив Всеукраїнську академію наук.

• 5. Засуджений у «справі СВУ» як один із керівників антирадянської організації.

«ганебний стовп» для робітників, які систематично не виконують планових завдань

саботаж «соціалістичного будівництва» працівниками культури

боротьбу влади з «куркульським саботажем» під час хлібозаготівлі 1932 р.

шкідництво технічного персоналу на заводах і фабриках

Харків, Полтава

Київ, Харків

Одеса, Київ

Донецьк, Київ

кіно

театр

живопис

література