Контрольна робота за І семестр за темами "Складне речення. Складносурядне речення", "Складнопідрядне речення"

Латаття ніжилось в озерах, хитали ряску карасі.

На вечірньому небі потьмяніли і щезли сріблясті зірки.

Національна своєрідність зближує нації, а не роз'єднує їх.

Усе іде, але не все минає над оберегами вічної ріки.

Запрягайте коні в шпори,коні вронії, та й поїдем доганяти літа молодії.

Темне небо лежало, і хмара ходила навкісна, та шуміли тополі.

Була я щаслива, та терном поросла моя дорога до того щастя.

Ялинка затремтіла від низу до вершечка, та кілька глиць упало на сніг.

Коли ми повернулися з екскурсії

хоча за прогнозом і обіцяли буйного

як і очікуваного кілька днів сонця

проте клекотав сильний прибій

Багряне сонце сутінню лісною у просвіт хмар показує кіно і десь на пні під сивою сосною ведмеді забивають доміно.

Раптом заблискотів заколихав вогнями весь правий берег і стало видно скіфські могили над Дніпром і лівобережні піски.

Біла стежка в далечі губилась а мені у безтурботні дні назавжди навіки полюбились ніжні і зам.ріяні пісні

Одна хвилинка темного горя і вмить усміхнулось направо усміхнулось наліво і золоте поле махнуло крилами аж до країв синього неба.

Ну хто не грав його і хто не слухав.

Десь коні ржуть і глухо грають сурми.

У полі сонце і в селі се залито гарячим сяйвом.

Без Слова немає обнови і часу мертвіє відлік.

Тільки коники сюрчать та перепел іноді підпадьомкує.

І наперед не треба ворожити і за минулим плакати не варт.

Над Дніпром клубочиться задуха і пахне степом сизий буревій.

Плие над світом осінь як медуза і мокре листя падає на брук.

Тепло було й вишні цвіли рясно.

Заснули доли і полонина тиші спить.

Ураз труснуло всю світобудову і тиша впала на свічадо плес.

Чи то мій сон чи просто чорна магія чола.

1

2

3

4

5

Хоча була північ, спати не хотілося.

Де кров текла козацька, трава зеленіє.

Куди серце летить, туди й око глядить.

Де є страждання, там нема краси.

Якби оті проміння золоті у струни чарами якими обернути, я б з них зробила золотую арфу.

Смереки так тісно збилися в купу, що трудно було пролазить між їх шершавими пнями.

А там, де сонце торкнулось вершечків дерев, листя спалахнуло золото-зеленим вогнем і стало прозорим.

Ми знали велике озеро, де щороку гуси восени спинялися й жили тижнів зо два, а то й більше

коли настане слушна мить.

якщо наполягатимуть друзі.

як велить чисте сумління.

про що мовчить більшість.

Слова в рядках - це давній спів громів, що відгриміли.

Доки людина не втратила здібності червоніти, вона ще людина.

Якщо вибирати між красою і правдою, я вибираю красу.

А наше діло - все це прополоти, аби хоч крихту істини знайти.