Контрольна робота з української мови

«П, - а , - П».

«П, - а : - П».

«П, - а , - п».

«П! – а: - П».

слова автора

точне відтворення чужого мовлення

розмова двох осіб

діалог

Синоптики попереджали про можливість ускладнення погодних умов.

А що, хлопці, будемо рушати, каже дід.

Перед від’їздом до Львова на навчання батько наказував Соломії, щоб вона чесно виконувала свої обов’язки, вчилася і йшла вперед.

«Що там, — дума Чіпка, — там, мабуть, гарно так».

Гриць запитав, чи бачиш, хлопче, скелю, на якій живе Мати Вітрова.

Хлопчик сказав, що не хочу, і глянув угору.

Мені натякнули, що краще не втручатися в мої справи.

Ще древні єгиптяни говорили, що на світі немає нічого кращого за книги.

Я цієї пісні раніше не чув, – сказав студентові Василь: – Ви її всю знаєте?

«Щось воно недобре»: подумав Андрій, удивляючись у пітьму.

«Може, я міг би вам допомогти?» – довірливо запитав незнайомець.

«М’ята», – прошепотіла Настя. – «Зійшла холодна м’ята».

Хай замріяна весна тобі розкаже як вірно я тебе кохаю.

Ні не клич мене весно казала я їй не чаруй і не ваб надаремне.

А жовте листя осені шепоче щоб швидко-швидко йшла вже геть.

Хто вам сказав що я слабка що я корюся долі?

розкидаючи рожеві плями по піску.

тепло разом із собою забирало.

надворі починало темніти.

ніби пірнало в безкрає море.

Скрізь де пройшов дощ, свіжо - нарешті дочекалася прохолоди й поживи земля.

Скрізь, де пройшов дощ, свіжо, нарешті дочекалася прохолоди й поживи земля.

Скрізь, де пройшов дощ, свіжо - нарешті дочекалася прохолоди, й поживи земля.

Скрізь, де пройшов дощ, свіжо - нарешті дочекалася прохолоди й поживи земля.

1

2

3

4

«Може, у цій лісовій хатинці ховається зараз Мавка» – подумалось мені.

Мені сказав розумний садівник: «Коли пересаджуєш дерево, роби це з любов’ю». — ваша відповідь

«Краса і мудрість – писав Еріх – не розкіш, не привілей, а радість, дарована всьому світу».

Мирослав Дочинець радить – «Не виставляй напоказ усе, що маєш, – завтра вже нікого не здивуєш».

коли весна приходить справжня.

і заливаються, і мріють.

піснею сповіщають про весну.

а в грудях калатає.

Зривалися в небо ластівки, коли вибігав старий кіт.

Зривалися в небо ластівки, ховалися комахи у щілини.

Зривалися в небо ластівки, і розбивали небо блискавки.

Зривалися в небо ластівки, але швидко кидалися вниз.

на сурядні, сполучникові, безсполучникові;

на сурядні, підрядні, безсполучникові;

на сполучникові, безсполучникові, багатокомпонентні;

на ускладнені, неускладнені, змішані.

сполучники, інтонація, сполучні слова;

сполучники сурядності й підрядності, співвідношення форм присудків;

сполучники, сполучні слова, порядок розташування частин;

сполучники, сполучні слова, співвідношення форм присудків, порядок розташування частин.

з єднальними та розділовими сполучниками, складними сполучниками;

з протиставними, єднальними та приєднувальними сполучниками;

сполучникові, безсполучникові, з різними видами зв’язку;

єднальні, розділові та протиставні.

Проминаємо густі зарості – і очам відкривається рівний та широкий лан. (Ю. Збанацький);

Я перо візьму і журавкою стану. (Г. Світлична);

І шумить діброва, і синіє шлях, і дзвенить дніпрова хвиля у дротах. (В. Бичко);

Минулася буря – і сонце засяяло… (М. Рильський).

Стримує повітря, і тиша мліє, і ніде нікого. (О. Гончар);

Над землею кружляли заметілі й лютувала війна. (Ю. Збанацький);

Крик у мені та аж на дні живе. (І. Драч);

Навкруг рясні стоять сади, берези і каштани, та шелест верб у пам’яті не тане. (М. Рильський).

Летить кипить й іскриться синь осіннього падолисту.

Склубочилися хмари угорі й на гілках голодні снігурі.

Говорили про хмари й тепло і про ранню весну несподівану.

До болю й до життя я знову звикну вертаючись з далекої подорожі.

І де в світі тая сила, щоб в бігу його спинила...

Я сідаю на горбок, щоб ключі журавлині зустріти.

Мені чогось сумно й боязно так, що аж серце моє мре.

Благословен, чий труд прекрасний життя здіймає із руїн.

Лисицю найвигідніше полювати взимку, коли земля натягне на себе білу пухку ковдру.

Мій перший вірш написаний в окопі, на тій сипкій од вибухів стіні, коли згубило зорі в гороскопі моє дитинство, вбите на війні.

Дуже любив професор, коли перед Зеленими святами дівчата приходили у плавні зілля збирати та квіти для вінків.

Мабуть, почну писати, коли настане слушна мить.

Їдь, кобило, хоч три дні не їла.

Коли почав орати, то в сопілку не грати!

Хороший рибак по кльову мусить знати, як рибку звати.

Робив старанно, так що не причепишся.

Купив чи продав, аби поторгувався.

Якщо обрид тобі хто, позич йому грошей.

Прославився, так що на люди вийти сором.

Не все другу знати, що на серці в себе мати.

хоч і часу зовсім мало

так що голодним не лишишся.

бо час трапези перенесли.

коли удосвіта виїдеш.

Життя зриває дні мої, неначе вітер зриває листя.

Сонце пекло так, що й уночі степ пашів.

Перед очима замигтіли великі зорі, що займалися в небі.

От і прощай, літо, бо зима одразу впала на голову.