Контрольна робота з української мови 10 клас І семестр

Іван підійшов до вже зарослого окопу: прилетів раптом до того окопу і впав на одну з квіток лахматий джміль.

Пахло далеким вітром, якого звечора не було.

Сироватка рвонувся, але якась владна сила зупинила його, не дала схопитися на ноги.

Книжна мудрість свята, її не потяти шаблею і з гармати не встрілити.

На грядках червоно виблискують скиби, а в борознах біліє опалий цвіт.

Вдень сонце пече немилосердно козацьке тіло, а вночі холодна вільгість пронизує до кісток.

Город копати було ще рано, але Миколка наточив рашпілем лопату, набив на граблі нового держака та й пішов згрібати під яблунями торішнє листя.

Ще дивен дим, і хата ще казкова, і ще ніяк нічого ще не звуть.

Ви побачите сонячно розтрушений на снігу ліщиновий цвіт, а під снігом почуєте зненацька якийсь схлип.

Загадка — це чарівний світ поетичної таємниці, і в цьому світі мороз поєднаний народною фантазією з весною.

Скинеться зрідка у воді рибина, або нічний птах залопоче у темряві крилами.

А пісок дедалі сипучіший, і мотоцикл з льоту раз у раз шугає в нього.

Соснове гілля пошпигувало голками в щоки й крізь одяг чіпляло вологу лоскотну павутину на лоб, на вуха, на щоки, а плечі холодила роса.

Не знайшли чай, чи ліньки було шукати.

Якась вона добра була в той день, і її доброта проглядала чи не в кожному слові.

Огонь пішов по жилах хлопця, і він ясно одчув у собі, ніби од сну пробудившись, одчув творця, художника.

Або сина його виженуть із гімназії, не давши йому докінчити курсу, або нехай він, батько, висіче сина різками таки тут, у Полтаві в гімназії. (Складносурядне речення з єднальним сполучником.)

Розмножують горицвіт свіжозібраним насінням, та схожість його невисока. (Складносурядне речення з протиставним сполучником.)

Колись на вершечку могили ще лежав велетенськип гранітний валун, і з нього було видно далі, аж за Дніпро, але його розтрощили блискавиці. (Складносурядне речення з розділовим сполучником.)

Темніли стрілки щавлю, та смачно вабила конюшина. (Складносурядне речення протиставним сполучником.)

Витьохкував у березі соловей і десь співали дівчата

Безлисті чорні дуби та гриби в лісі рельєфно чіткі і в прогалинах між стовбурами погляд летить далеко.

Навкруги була пустка самотній ліс і не видно було живої душі.

Шибки мов у пропасниці тремтять від ревиська моторів і стіни так само вібрують

Кожен розповідав про найцікавіші бувальці, і в них вимальовувався колективний життєпис, переснований родинними турботами та вболіваннями.

Блискають тільки гострі, колючі згуки, і дрібно сиплеться регіт на металеву дошку, як шріт.

Палить сонце, і весь простір завуальовано інеєм.

Небо над степом чисте і літак, як рибина, пішов угору, крізь прозору океанну блакить.

Скільки дозорців з нудьги полювало за лисом, а жодному не вдалося влучити.

Дівчата пряли починки, вишивали, готували сорочки на придане.

Тугі, кошлаті гриви хлюпали в груди, повивали ноги, хапали за високо зведені копита й тягли в глибінь.

Служки носили безліч страв: тетереви, гуси, журавлі, голуби, кури; всілякі напої: вино, мед, чистий і варений з корінням, квас.

Вони робили собі курбало у потоці, глибоке місце, і, роздягшись, бовталися в нім. (Просте речення з однорідними присудками.)

Човен висувається з-під верболозу чорним клинцем, і на воду сповзає дядькова тінь. (Просте речення з однорідними присудками.)

Пісні, здається, гойдалися з нею ще у колисці, хлюпались у купелі, родились у її грудях. (Складне речення.)

Він пострибає і, розуміється, злякається й почне плакати. (Складне речення.)

Шепочеться діброва, та вечірні пливуть небеса.

Все спить, однак вже я не сплю.

Говорять, що матері сльози гарячі і тверде, міцнеє коріння проймають.

Хлопці і купалися, і дрімали, а сонце ще високо стояло.

Але Маланка знала, до чого воно йдеться.

А на тому місці, де стояла тінь, іскрило сонце широкою плямою.

Як подвір’я загоготало громом, всі в залі потягнулись до вікон.

Рідну пісню треба захищати так, як захищають рідний край.

Гасли вікна, бо вже синій день дивився крізь намерзлі шибки до кожної хати.

П’яно чарує шелест пшениці, що преплітається з дзвониками та берізко.

Східний небокрай червоно горів, неначе хтось далеко на обрії запалив велике кострище.

Нам дивно, що ви сюди заїхали.