Контрольна робота з теми "Складносурядне речення"

одне просте речення за змістом граматично залежить від іншого й з'єднується

з ним за допомогою підрядного сполучника або сполучного слова;

прості речення рівноправні за змістом і пов'язані сурядним сполучником;

наявний лише один головний член;

три головні члени

у простих реченнях, які входять у складносурядне, гово­риться про швидку

зміну подій, явищ;

друге речення містить у собі несподіваний наслідок чи різке протиставлення;

у складносурядному реченні є спільний другорядний член, що стосується

обох простих речень;

прості речення з'єднані підрядними сполучниками.

Кирило лишився сам і байдужно дивився, як ніч обгортала садок - чорна, густа

і тепла.

Посріблені ліси окуталися тінню, а небосхил горить і віти золотить .

А хіба не святим став той день, коли ти сам торкався до чепіг і проводив

свою першу борозну?

А там, де сонце торкнулось вершечків дерев, листя спалахнуло золото-зеленим вогнем і стало прозорим, як скло .

Минуло кілька недовгих хвилин, і вони сиділи поруч над во­дою, в гущавині

дикого терника на камені .

Був час обідньої перерви - і все живе поховалося в затінки, вщухло, принишкло .

Співають ідучи дівчата, а матері вечерять ждуть .

Де-не-де біля вирв сивіє безводний полин або кущиться паху­чий чебрець.

Пшениця валиться йому на плече; з колосків бризкає золоте зерно, сиплеться

на чорні кучері, на білу сорочку і падає додолу .

В одну мить розсунувся простір і стали ближчими зорі .

Поліссям пахне ліс, не полином, не чужиною і не приворотом .

Закликав червень чарівну теплінь у тихий сад і у поля безкраї .

Спустився вечір, і одразу похолоднішало

Надвечір хмари опустилися нижче, а тополі над селом пови­щали і набрали

войовничого вигляду .

Ви побачите сонячно розтрушений на снігу ліщиновий цвіт, а під снігом почуєте

зненацька якийсь схлип .

Скинеться зрідка у воді рибина, або нічний птах залопоче у темряві крилами

Хомиха сиділа на порозі, поглядала на битий шлях та пиль­нувала над роботою

Остап із Соломією сіли під вербою, але їм не говорилось.

Щодень приносив лагідніші подихи вітер і зеленіла на па­горбках земля.

То вітерець дихне по ниві, то коник в житі засюрчить, то бджілка радісно

з добутком, злетівши з квітки, задзижчить

І він до сонця руки підійняв, але й воно сміялося зрадливо

Хліборобові було й жито хлюпне в душу, і льон у ній зацвіте, і жайворонок

полоскоче, і перепілка зів'є гніздечко .

Повертаюсь додому, а на душі розпускаються теплі, ніжно- щирі пелюстки .

Важким холодним сном спала земля, а високо над нею притаїлись зорі .

Лише зашерхоче десь суха зелена ящірка, пробігаючи в траві, бризнуть врізнобіч

з-під ніг коники-ковалі та ще жайворонки дзюркочуть у тиші...

Пісня давня, пригашена, та осінній вітер продув на ній куря- вий пил і засвітилась

вона золотим блиском .

І жмуриться вікнами наша хатина, і шепче задумливий сад .

Подвір'я аж сяяло чистотою і острівці квітів цвіли по ньому там і там .

Сонце вже над самісіньким обрієм виглянуло з білорибиці- хмари і море знову

заграло золотаво і весело.

Ще синій ліс не взеленів, але квіток проріст уже підняв і розрізнив торішній

злеглий лист .

Поникли береги осінні, дерева гаснуть мов свічки та в ясно- сивім павутинні

летять маленькі павучки.

[ ], та [ ], ще [ ].

[ ], до [ ].

[ ], та [ ] [ ].

[ ], та [ ].

Чи блищить ріка глибока, чи шумить під вітром сад, чи рум'янить вітер щоки

в молодесеньких дівчат.

І знову чи то снилося, чи виділось насправді

Чи в степах пломеніють пожари, чи жар-птиця війнула крилом?

Вночі важко було вгадати, чи є близько від цього місця велика оселя .