Контрольна робота. Відокремлені члени речення. Уточнювальні члени речення

Почувся знадвору чийсь тихий, проте знайомий голос.

Бігли назустріч хлопчик, окрилений радістю, та дівчинка.

Стрепенувшись, ліс задзвенів пташиними голосами.

Прийшла зима - і все заснуло навкруги.

Похибки друзів, за винятком зради, ми повинні терпіти або виправляти

Марко всього везе, та не знає, що діється вдома.

Розтривожений, він до самого ранку не склепив очей.

речення просте, розповідне, повне, поширене, ускладнене однорідними обставинами

речення просте, розповідне, неокличне, повне, односкладне, ускладнене відокремлене обставиною, вираженою дієприслівниковим зворотом.

речення просте, розповідне, повне, двоскладне, поширене, ускладнене відокремленою обставиною, вираженою дієприслівниковим зворотом.

речення просте, розповідне, неокличне, повне, односкладне, неозначено­ особове, поширене, ускладнене дієприслівниковим зворотом

Густі лози високі комиші укривши долину чорніють таємничо повиті сріблястим туманом.

Міст поєднав два протилежні береги творячи ще одну нерухомість поміж їхнім одвічним спокоєм.

При самій дорозі помітивши старезну грушу всю вкриту сметанкою весняного цвіту пан обозний наказав спинитись.

Можна бачити деякі зорі і не дочекавшись темряви.

Шарахнувся врізнобіч люд розступаючись перед баскими кіньми.

Десь далеко мабуть під Черніговом глухо гули гармати.

Нікого тут немає крім мене й господині.

За вікном згори було видно шуміло вирувало залите сонцем місто.

Стежка поросла травою губилася в житі.

Нас ждуть ніким не сходжені путі.

Небо покрите чорною пеленою здавалося грізним.

Одягнена у зелену одіж вона здавалася польовою русалкою.

Дні летять повні сонця й музики.

У яснім покрові в короні зір виходить ніч.

Стрункі білі берізки соромливо ховалися за дубами.

Мені дитино мила дорожча воля ніж зерно твоє!

У неї в хаті завелось багато всіляких вузликів з насінням великих і малих, і раз у раз щось сушилося на вікнах.

Отут, в низенькій цій хатині, моя любов жила колись.

Людина розкладає розумом на найпростіші елементи все довкола, навіть саму себе.

У долині, край лісу, висить синя імла.

А поза тином вибитим вітрами, жили шляхи і села і міста…

На березі хвилястої Десни стояло місто оповите в сни.

А геній, виграний у кріпацтва в лотерею, стоїть у недосяжних висотах зорею.

Мені ще й досі берег сниться залитий сонячним вогнем.

Молода жінка, посивіла й змучена, чекала вістей про чоловіка.

У тих торбах, опріч шкільних книжок, були напхані календарі, часословці, житія та інші книжки.

Поліна зітхає, шанобливо ставлячи перетерті стоси на полицю.

На світі все знайдеш, крім рідної матері.

У нашій лоцманській слободі край шляху, замість тополь, виросли металеві щогли.

У всьому відчувалася бідність, запустіння.

Поліна зітхає, шанобливо ставлячи перетерті стоси на полицю.

А он старе Монастирище, колись козацькеє село.

Лети, пташко, із заходу сонця, защебечи в шибку.

Петрик, угледівши свого малого господаря, перейшов з розгніваного реву на докірливе гримкотіння.

Погомонівши, молодята пішли із садка.

Коло церкви дівчата грали в перепілки, побравшись за руки та співаючи веснянок.

Улас Прохоренко, Іванів приятель, наближався до дівчат.

З-за густих акацій видко широкі сходи, нові, чистенькі.

Грицик, найліпший Саньків товариш, пасе за селом панські телиці.

Маруся була сухорлява, тоненька.

Летить по небу журавлиний клин – посланець із минулого століття.

Обговорюючи екологічні проблеми, нас найбільше турбував стан води.

Вітер збивав мене з ніг, гойдаючи дерева.

Вислухавши пацієнта, лікарем дано рекомендації.

Згадуючи дитинство, перед моїми очима постає батькова хата.

Про що тут не згадаєш ідучи!

Вишні зацвівши у росах заплачуть .

Весняний вітер нетерпляче зітхає оббігаючи узлісся.

Повільно йшли прислухаючись до переспіву пташок

Ні птиць, ані людей, опріч ясної зірки.

Усі за винятком Марії, здивовано дивилися на мене.

Окрім посуду, трипільці виробляли фігурки матері-землі.

За винятком баби Оришки, Чіпка нікого не любив.

Жайворонки співали над ріллею, високо піднявшись угору.

3 півночі повіяв свіжий вітер, розірвавши пелену хмар.

Живе село мало не споконвіку, притулившись попід горою край затоки.

Уже смеркаючись, ми дісталися моєї малої батьківщини — Канева.

1

2

3

4

5

Духовна культура зв’язана з матеріальною культурою міцними нитками хоч і невидимими.

Саме тут на Київщині Емму Андієвську застала війна.

Микола все стояв похнюпившись.

Княгиня не сідаючи за стіл усе ходила слідом за дівчатами.

підмет, присудок, обставина;

додаток, означення, обставина;

підмет, додаток, обставина.