Контрольна робота "Україна у складі тоталітарної імперії – Союзу Радянських Соціалістичних Республік"

утвердження державної власності на засоби виробництва в сільському господарстві

стрімке зростання сільськогосподарського виробництва та матеріального добробуту колгоспного селянства

запровадження госпрозрахунку, товарно-грошових відносин між державою та колгоспами й радгоспами

«прикріплення» селян до сільської місцевості (колгоспів) безпаспортним статусом

багатомільйонні демографічні втрати, підрив і деградація продуктивних сил села

розширення мережі селянських збутових, споживчих, кредитних спілок і товариств

Спонукати одноосібників добровільно вступати в колгоспи.

Викликати у селян зневажливе ставлення до одноосібників.

Посилити класову боротьбу на селі проти куркульства.

Роз’яснити селянству завдання політики «ліквідації куркульства як класу».

Активний опір, який чинило українське селянство колективізації, спонукав радянську владу до здійснення репресивних заходів.

Нестача вільних сільськогосподарських земель спричинила масове виселення селян до малозаселених регіонів СРСР.

Освоєння цілинних земель спонукало радянський уряд залучати на цілину найбільш активну частину селянства.

Забруднення сільськогосподарських угідь відходами промислового виробництва змушувало селян переселятися в безпечні регіони.

введення госпрозрахунку між державою та колгоспами.

передання земель заможних селян бідняцьким господарствам.

масових репресій проти селянства.

освоєння цілинних та перелогових земель.

1925 р.

1929 р.

1930 р.

1932 р.

установлення державного контролю над сільськогосподарським виробництвом і використання його ресурсів для модернізації промисловості

зміцнення матеріально-технічної бази сільськогосподарського виробництва та піднесення добробуту селян

допомога держави процесу колгоспного будівництва та вдосконалення агротехніки та агрокультури

подолання продовольчої кризи в країні, заміна екстенсивного сільськогосподарського виробництва інтенсивним

активних дій повстанських загонів Н. Махна у 1920–1921 рр.

розгортання перших машинно-тракторних станцій наприкінці 1928 р

діяльності хлібозаготівельної комісії В. Молотова в жовтні 1932 р.

з найбільшими людськими втратами від Голодомору 1932–1933 рр

Плакат створював негативний образ заможного селянства.

Появу плаката зумовили негативні наслідки спроби суцільної колективізації в 1929–1930 рр.

Плакат закликав до впровадження політики «воєнного комунізму».

Плакат агітував за усуспільнення індивідуальної власності селян.

Поява плаката свідчила про неспроможність влади подолати наслідки голоду 1921–1923 рр.

Плакат агітував за соціалістичне змагання виробничих бригад на селі.

Поява плаката засвідчила провал заходів із хлібозаготівлі 1927–1928 рр.

«розстріляне відродження»

«соціалістичний реалізм»

«розкуркулення»

«паспортна система»

«чорна дошка»

«продрозверстка»

коренізації

«воєнного комунізму»

суцільної колективізації

форсованої індустріалізації

причин індустріалізації

переваг індустріалізації

масштабів індустріалізації

джерел індустріалізації

справа «Українського національного центру»

справа «Спілки визволення України»

«Шахтинська справа»

справа Промпартії

Плакат створено з нагоди річниці введення в дію гігантів чорної металургії – «Запоріжсталі», «Азовсталі», «Криворіжсталі».

Плакат створено в період перебування на посаді Генерального секретаря ЦК КП(б)У Л. Кагановича.

Плакат створено для підвищення трудового ентузіазму робітників.

Плакат є засобом агітації до виконання завдання «форсованої індустріалізації».

Плакат створено з метою мобілізації народу на здійснення повоєнної відбудови промисловості.

Плакат створено в роки першої п’ятирічки.

Плакат присвячено «стахановцям».

Створення більшовиками ревкомів та комнезамів

Впровадження політики «воєнного комунізму»

Перехід до нової економічної політики

Здійснення «суцільної колективізації» сільського господарства

Заборону приватної торгівлі та ліквідацію товарно-грошових відносин

Оздоровлення грошового обігу через діяльність банків та кредитних установ.

Передачу дрібних підприємств в оренду організаціям і приватним особам.

Об’єднання підприємств промисловості в госпрозрахункові трести.

Централізацію управління виробництвом і розподілом матеріальних ресурсів.

бароко.

конструктивізму.

класицизму.

модерн.

«воєнний комунізм»

колективізацію

коренізацію

НЕП

започаткувала «Великий терор» (1937-1938 рр.).

стала наслідком Голодомору (1932-1933 рр.).

супроводжувалася судовим процесом у «справі СВУ».

відбувалася в період нової економічної політики.

• 1. Заборону приватної торгівлі та ліквідацію товарно-грошових відносин.

• 2. Централізацію управління виробництвом і розподілом матеріальних ресурсів.

• 3. Запровадження продовольчого податку на селянську продукцію.

• 4. Об'єднання підприємств промисловості в госпрозрахункові трести.

• 5. Передачу малих підприємств в оренду організаціям і приватним особам.

• 6. Формування трудових армій і запровадження трудової повинності.

• 7. Оздоровлення грошового обігу.

• 8. Передачу підприємств великої промисловості в оренду приватним особам.

• 1. У 1919-1923 рр. очолював український радянський уряд.

• 2. Обіймав посаду наркома освіти в 1924-1927 рр., був одним із натхненників і керівників політики українізації.

• 3. Учасник установлення більшовицької влади в Україні, проте в 1933 р. звинувачений у «націоналістичному ухилі».

• 4. Сприяв українізації середньої та вищої школи, підготовці кадрів викладачів, розвиткові книговидання та періодики українською мовою.

• 5. У 1922-1928 рр. - віце-президент ВУАН, автор низки досліджень з історії літератури та літературознавства.

• 6. Член ЦК КП(б)У, обіймав відповідальні партійні та державні посади. У 1927-1933 рр. - нарком освіти УСРР.

• 7. У 1933 р. заарештований і засуджений за звинуваченням у націоналізмі. Загинув у засланні.

• Здійснення ефективних заходів для розв'язання житлової проблеми.

• Зростання товарного дефіциту внаслідок прийнятого державою курсу на форсування темпів розвитку важкої промисловості.

• Зростання чисельності робітничого класу за рахунок інших верств населення (селян, торговців, кустарів тощо).

• Консервування підприємств через брак коштів у держави для капітального ремонту або реконструкції, а також обігових коштів (для придбання сировини, виплати заробітної плати тощо).

• Організація державою масових рухів, спрямованих на зростання виробництва й продуктивності праці, боротьбу з плинністю робочої сили і т. ін.

• Перехід до карткової системи постачання робітників продовольством і товарами широкого вжитку.

• Погіршення житлових умов робітників унаслідок невідповідності обсягів житлового будівництва темпам урбанізації.

• 1. Один із лідерів Української партії соціалістів-федералістів (УПСФ), один із засновників Української Центральної Ради.

• 2. Член Спілки радянських письменників України, автор творів, присвячених подіям 1917-1920 рр.

• 3. Очолював делегацію УНР у переговорах з Німеччиною та її союзниками в Брест-Литовську.

• 4. Повернувшись з еміграції, очолив Всеукраїнську академію наук.

• 5. Засуджений у «справі СВУ» як один із керівників антирадянської організації.

«ганебний стовп» для робітників, які систематично не виконують планових завдань

саботаж «соціалістичного будівництва» працівниками культури

боротьбу влади з «куркульським саботажем» під час хлібозаготівлі 1932 р.

шкідництво технічного персоналу на заводах і фабриках

Харків, Полтава

Київ, Харків

Одеса, Київ

Донецьк, Київ

1, 2, 4

2, 3, 6

2, 5, б

3, 5, б

ухвалення нової Конституції УРСР.

поширення стаханівського руху.

зменшення питомої ваги міського населення.

зростання життєвого рівня населення міста та села порівняно з кризовими роками.

перша хвиля «ліквідації куркульства як класу».

саботаж населенням України політики радянської влади.

дієві заходи задля подолання неписьменності дорослого населення.

істотне зменшення кількості середніх шкіл.

запровадження єдиної структури загальноосвітньої школи.

відсутність університетів, зменшення кількості вищих навчальних закладів.

Запровадження обов'язкового вивчення російської мови у школах