Контрольна робота . Синтаксис . Пунктуація . Просте речення .Двоскладне речення.

А) Вітер свище у вікні.

Б) Листя жовтіє на деревах.

В) Сутеніє

Г) Дощ падає з неба.

а)поширені та непоширені

б)повні та неповні

в)односкладні та двоскладні

г)прості та складні

а)Коли, він прийде я не знаю.

б) Увечері, коли зайшло сонце, стало тихо

в) Настала, зима сніг засипав усе.

г)Вранці, коли всі прокинулися, сонце вже світило.

Вечірня зіронька встає, дочка вечерять подає.

Коли ідеш ранковим полем, там грають бризки від роси.

Жити щасливо мусить кожна людина.

Слова — полова, але огонь в одежі слова — безсмертна чудотворна фея.

а)Місто, з якого ми приїхали, велике.

б)Ліс, що виблискує на сонці, зачаровує.

в)Людина без посмішки – як день без сонця.

г)Я прочитав книгу, написану відомим автором.

а)Червоне сонце закотилося в імлу й пірнуло за обрій.

б)Живе полум’я жагуче здійнялося вгору й засичало.

в)Снігопади припинилися, і над селом розпогодилося.

г)Нехай добро заглядає у кожен дім і сіє своє золоте добро.

А) На подвір’ї зібралися діти, батьки і вчителі

Б) Зима настала і сніг випав.

В) Світає, і небо світліє.

Г) Пташки співають.

Що ж воно таке, отой берег дитинства (В.Скуратівський)

Хто серця чистого добро злобою чорною поборе (М.Рильський)

Слово, чому ти не тверда криця (Леся Українка)

Сміються, плачуть солов’ї і б’ють піснями в груди (Олександр Олесь)

А) Вітер свище

Б) Він дивиться крізь пальці на ситуацію

В) Сонце світить ясно.

Г) Вечір на дворі.

а)Повіяло холодом

б)Петрик гнув кирпу.

в)Іван хоче навчатися.

г)Відповів кожен з нас.

а)Ліс стояв розхристаний, спустошений і дикий.

б)Митець щоразу все мусить відкривати заново.

в)Золоточубий вересень прийшов позолотити дерева.

Так, я буду крізь сльози сміятись…

а)Хмари починають темніти, стають синьо-чорні.

б)Намотати на вус – означає добре запам’ятати.

в)Ой три шляхи широкії докупи зійшлися.

г)Щире кохання – то великий скарб.

а)Ліс стояв розхристаний, спустошений і дикий.

б)Митець щоразу все мусить відкривати заново.

в)Золоточубий вересень прийшов позолотити дерева.

г)Так, я буду крізь сльози сміятись…

а)Прожити вік – не поле перейти.

б)Затихне і знову журитись почне.

в)Умовились ми з Василем на річку піти на цілий день.

г)Я дуже радий вам допомогти.

а)присудок

б)обставина

в)додаток

г)підмет

а)Ще здалеку побачили чотири берізки.

б)Лісове болото обступили білокорі верби.

в)Стоять віддалік одна від одної три верби

г)Учень бездоганно описав степ.

а)Мова це розум і руки, сутність народу (М.Луків)

б)Сад великий, але старий, запущений (М.Івченко)

в)Сад великий, але старий, запущений (М.Івченко)

г)Він рідний нашим городам і селам (М.Рильський)

а)Меланка з Гафійкою теж заробляли (М.Коцюбинський)

б)І захлиналась наша переправа шаленим шквалом полум'я й води (Л.Костенко)

в)Любить свій край - це для народу жити, боротися за юне, за нове (В.Сосюра)

г) Хто топиться, той за соломинку вхопиться (Нар.творчість)

а)У темних кущах безжурно кувала зозуля.

б)Холодний вітер впивався в обличчя.

в) За парканом нашого двору починається узлісся.

г)Сльози гарячими струмками побігли по щоках дівчини.

а)озеро/Світязь, виставка/продаж, красуня/дівчина

б)храм/Святої Софії, селище/Наддніпрянське, письменник/літописець

в)трава/звіробій, місто/Херсон, річка/Донець

г)образ/символ, поет/класик, художник/пейзажист

а)Нафта — це кров землі і наша перемога.

б)Рідна мова — найдорожчий скарб народу.

в)Тут задзвенів схвильований і гнівний голос Кобзаря і всіма барвами ма­льовничої України заграла палітра Шевченка-живописця.

г)З товщі літ випростовує силу народ, кущ калини в піснях піднімається вгору.

а)Гуляти не ціпом махати...

б)Ти виняток, ти унікум, ти не від світу сього!

в) Рідна мова не степ, не хата, а народу мого душа.

г)Моє серце не стальне.

а)підмета

б)додатка

в)означення

г)присудка

а)Од переляку на його лобі виступив холодний піт.

б)Палаюче сонце висить над степом.

в)Бурлаки завернули в яр на відпочинок.

г)Кулі прошивали повітря щоразу густіше.