Контрольна робота. Синтаксис. Пунктуація. Просте речення. Двоскладне речення.

Я вранці голос горлиці люблю.

Відмикаю світанок скрипічним ключем.

Шукайте цензора в собі.

Легко було на душі.

Дідусь пішов косити.

Машина спускалася в байрак.

Сто зозуль кувало щовесни.

Мені осіння ніч короткою здається.

Злодії накивали п’ятами.

Ми з тобою будемо радіти.

Розповідь була цікавою.

Мати з сином вийшли погуляти.

Я – долонька рідної ріллі.

Увечері люди почали сходитись.

Ми протирали штани на шкільній парті.

По синіх водах небес плив місяць.

Ми чисті перед совістю, нащадками, планетою.

Стояла я і слухала весну.

А я таки мережить буду тихенько білії листи.

Тільки людина може здійснити неможливе.

Ранок наступного дня сповитий шовками небесної блакиті.

Поезія дух народу, сила його і слава.

Красне слово є золотий ключ.

Ти наше диво калинове, кохана материнська мово!

Сірий кіт на призьбі біля хати шукає в тихих снах минулі дні.

Нехай тендітні пальці етики торкнуть вам серце і вуста.

Багряне сонце сутінню лісною у просвіт хмар показує кіно.

Над синім бором у рудих корчах мела-крутила розлючена зима.

Миколка спав без задніх ніг.

Повітря було наскрізь сухе.

Осіннє сонце сипало промінням.

Оксана відчинила двері на балкон.

Князь Кий скликав усіх мужів на раду.

Не той тепер Миргород, Хорол річка не та.

Риба карась смакує не кожному.

Дерево дуб розкинулося широким гіллям.

На небі сонце - серед нив я.

Цього року вродило краще.

Син від розкоші вередує.

Зима крізь вії дивиться на світ.