Контрольна робота. Службові частини мови. Вигук

при/цьому, як/би, немов/би

ні/з/ким, але/ж, тільки/но

киць/киць, тому/що, отже/ж

уві/сні, дарма/що, хоча/б

он, навіть, де

хіба, що, будь

хай, би, най

таки, сь, аби

виражає залежність іменника, числівника та займенника від інших слів у словосполученні

виражає почуття, спонукання до дії, але не називає їх

вживається для з’єднання однорідних членів речення і частин складного речення

вносить різні додаткові відтінки значення в речення

лише, ні, нехай

ах, добрий вечір, тьху

як, вау, ні до кого

агов, бух, щоб

Олег не/має друзів, не/вчасно прийшов

прийду не/сьогодні, не/виконані доручення

бабуся не/дочуває, не/славлять зрадників і боягузів

не/дослухав до кінця, місяць не/має дощу

дієслово, іменник, займенник

прийменник, сполучник, частка;

прийменник, сполучник, вигук

дієслово, вигук, частка

по/близу, згідно/з, якщо, цур

від, за/ради, браво, ну

під, навколо, ба/бах, але

між, по/серед, ей, бо

лекція по історії

виконувати по зразку

проживати по адресі

вишивати по шовку

Поміркуйте про/те , що порадити своїм друзям

Про/те , що сьогодні свято, ми дізналися випадково.

Станьте за/те дерево, у якого розкішна крона.

Розумний хоч і знає, про/те завжди спитає.

гав-гав, ой-ой, киш

стоп, кар-кар, ня-а-ав

му-у-у, ж-ж-ж, бом

тпру, ш-ш-ш, ме-ме

Протягли своє "ку-ку-рі-ку" горлаті півні.

А собака отой гав та гав!..

А човен хить-хить під лозою.

Ох, як він говорив!

ніби, нібито, немов, мов

зате, якби, якщо, мовби

немовби, немовбито, через те що, та

адже, отож, притому, для того щоб

Як/же я тепер вернуся до батька, до матері?

Співай же за мною про/те, як весною усе відживається знов.

Як/би не було хмар, ми б не знали ціни сонцю.

Як/би високо ворона не літала, завжди на гній сяде.

Тісно, зате не холодно.

До булави треба голови.

Хотів би зробити, та не можу.

Щоб не робив, роби добре.

Частка може бути членом речення.

Деякі частки мають рід та число.

Частки пишуться тільки разом або окремо.

З усіма дієсловами частка не пишеться окремо.

Частка надає реченню чи окремим його членам певних відтінків значення.

До школи вже близько.

Поруч стоїть мати і сміється.

Край дороги квітне калина.

Навколо стояла тиша.

Сергій став збоку.