Контрольна робота. Складносурядні речення. Варіант 1.

коли ми повернулися з екскурсії.

хоча за прогнозом й обіцяли.

як і очікуваного декілька днів сонця.

проте клекотав сильний прибій.

розкидаючи рожеві плями по піску.

і тепло разом із собою забирало.

і надворі починало вже темніти.

і накладало ніжні сліди на берег

Удосвіта знов загули на морозі сосни і закричали півні на горищах.

Зрідка тут пробіжить заєць або спиниться на кручі вовк.

В одну мить розсунувся простір і стали ближчими зорі.

На сизих луках скошено траву і літо буйне в береги ввійшло.

На небі з хмар творилися темні хащі лісів і в їхньому русі вчувалася хода весни.

Тільки синиці посвистують та інколи прошелестить угорі невидима гайвороняча зграя.

А сьогодні над Харковом зупинилися табуни південнх хмар і йде справжній тропічний дощ.

Від лісу тягло свіжим настоєм живиці та долітали лункі удари сокири.

Тільки коники сюрчать та перепел інколи підпадьомкує.

І наперед не треба ворожить і за минулим плакати не варт.

Над Дніпром клубочиться задуха і пахне степом сизий деревій.

Пливе над світом осінь як медуза і мокре листя падає на брук.

Хай наше слово не вмирає і наша правда хай живе!

І журиться вікнами наша хатина і шепче задумливий сад.

Лиш храм збудуй а люди в нього прийдуть.

Тянула сиза мла й у первісній величі сходило сонце.

Тепло було й вишні цвіли рясно.

Заснули доли й полонина тихо спить.

Ураз труснуло всю світобудову і тиша впала на свічадо плес.

Чи то мій сон чи просто чорна магія чола.

Чимось зарадиш людині і на душі легко весь день.

Чужих два слова в пісні буде і пісня вся тоді чужа.

Озвався постріл над рікою і на коня схиливсь козак.

Квітує жито і ячмінь колос кидає.

1

2

3

4

Ти ще виболюєшся болем, ти ще роздерта на шматки, та вже крута і непокірна, ти випросталася для волі.

Ти ще виболюєшся болем, ти ще роздерта на шматки та вже, крута і непокірна, ти випросталася для волі.

Ти ще виболюєшся болем, ти ще роздерта на шматки, та вже, крута і непокірна, ти випросталася для волі.

Ти, ще виболюєшся болем, ти ще роздерта на шматки, та вже, крута і непокірна, ти випросталася для волі.

Чумацький віз тихо рипить піді мною а в синім небі Чумацький Шлях показує дорогу.

Кам'яні баби стояли на курганах і сліпо дивилися в далечінь та ще високо в небі шугали орли шукаючи нової поживи.

То по полю б я хотів чорним вихором летіти то мавок серед лісів я б ловив на зойк трембіти.

Дерево стояло ще голе однак на вітах його вже починалося пташине життя.

Запрягайте коні в шори, коні воронії, та й поїдем доганяти літа молодії.

Темне небо лежало, і хмара ходила навкісна, та шуміли тополі.

Була я щаслива, та терном поросла моя дорога до того щастя.

Ялинка затремтіла від низу до вершечка, та декілька глиць упало на сніг.