Контрольна робота. Складносурядне речення

Давно Шевченко серцем пломенів, але ще й досі кожен припадає до джерела його вогненних слів.

А місяць все більше і більше заворожує ліси, і вони, як скам’яніле море, стоять під тихим світлом, ждучи весни.

Зеленіють жита, і любов одцвіта, і волошки у полі синіють.

Хлопці жевжиками просуваються між дорослими, кричать, весело вигукують.

І потім, сміючись, вдарила палицею по гілці, струснула цілу шапку снігу .

А вдалині хиталися дерева і синів задуманий прибій.

Обережно проминаємо густі зарослі, і очам відкривається рівний та широкий лан.

Чого світання так ясніє в полі і ген сріблиться пісенька дзвінка?

Опівдні насунулися хмари, пішов густий літній дощ.

і випромінюють веселковий розмай.

милуючи око веселим сяйвом.

але сонце вже осяяло виднокрай.

ранок холодить оксамитові трави.

а вечір видався дивовижно теплим.

так що вийти на футбольне поле ми не змогли.

і перетворив галявину на строкатий візерунок.

лишивши на землі неприкриті плями.

Удалині хиталися дерева і синів задуманий прибій.

Знову дівча малювало хвилі та чайки літали низько.

Я йду до гаю й серце моє пташкою співає про весну.

Повсюди зацвів бузок і кущі троянд укрилися квітами.

Пройшла гроза і ніч промчала і знову день шумить кругом.

Важким холодним сном спала земля а високо над нею притаїлися зорі.

Тепло було й вишні цвіли рясно.

В одну мить розсунувся простір і стали ближчими зорі.

Чимось зарадиш людині і на душі легко весь день.

Чужих два слова в пісні буде і пісня вся тоді чужа!

Озвався постріл над рікою і на коня схиливсь козак.

Квітує жито і ячмінь колос викидає.

Ви виходите з поїзда і ноги ніби самі несуть вас на Хрещатик.

Я іду у парку золотому і прощально листя шелестить.

Я дивлюсь на квіти й цвіт багряний викликає стільки світлих мрій.

Дмухнув вітер понад ставом і сліду не стало.

Чужих два слова в пісні буде і пісня вся тоді чужа!