Контрольна робота. Складне речення з різними видами сполучникового і безсполучникового зв'язку.

 Якщо придивитися до квіточки каштана, то можна помітити на ній барвисті плями.

Щодалі хвиля більшала, проте козаки були байдужі до неї: не первина їм в море ходити.

Я довго лежу і слухаю, як дзвонить у такт дзвонів степу моє серце.

У верховіттях вітер колобродить, сумує стежка дичками внатрус.

А малі хлопці йшли з рукавицею, у якій повно зерна: пшениці, жита, ячменю, вівса, гороху.

Уже травень засвітив свічки каштанів білі, і йде в квітках весна у рідному краю, я так його люблю, що передать не в силі в закоханих словах усю любов мою.

Над річкою, в чистім полі, могила чорніє; де кров текла козацькая, трава зеленіє.

Нині кожен має бути людиною в людстві, щоб кожним нервом відчувати його болі і тривоги.

Одного весняного ранку, коли під моїм вікном брунькував фіолетом бузок і на ранніх яб­лунях розпускався рожево-білий цвіт, я вийшов з хати на подвір'я і став як зачарований, - у саду дзвінко витьохкувала якась незнайома мені пташ­ка.

Дехто і мене пізнає - догадуюсь по не­сподіваних окриках позаду; чим я більше набли­жаюся додому, тим тяжче стає від ваги тих не­сподіваних тривожних окриків.

Удень я здригався, коли чув за собою тінь від людини, з огидою слухав ревучі потоки людського життя, що мчали назустріч, як дикі коні.

У п'ятницю, перед самою війною, сон мені приснився: вийшла я з хати, стала на взгір'ї, а вни­зу наш Дніпро і Кошова поєдналися, розкинулися, як небеса прозові.