Контрольна робота. Складне речення. Пряма мова. Діалог.

Цвів бузок і на білі стіни падала тінь від листя.

Промені сонця стають довшими й гріють уже не так тепло.

Сонечко зайшло і надворі почало вже темніти.

Сяйливо блима яснозорий сад і місяць тане в ночі на долоні.

Довкола будинку цвів бузок, і на білі стіни падала тінь від листя.

Цілком у твоїх силах зробити, щоб світ довкола став трішки кращим.

Шелестить пожовкле листя по діброві, гуляють хмари, сонце спить.

Повітря склом виблискує ламким, і тиша ніжно дзвонить над гаями.

Прилинув вітер і в нічній хатині він про весняну волю заспівав.

Перед дощем море починає хвилюватись і набирати темної барви.

Всихає непокірне верховіття і літнє листя бронзою дзвенить.

Одгоріли і погасли останні огні, облетіло жоржиною літо.

«Не гальмуй, снікерсуй»!— підбадьорює мене на кожному кроці реклама.

«Приступіть ближче, я вам усе розповім, — лагідно й солодко говорив Лис.

Маленький принц подумав: «З такої високої гори я зразу побачу всю планету».

Гарний соковитий баритон співає по радіо — «Моя душа, немов черешня».

Неправильно поставлені розділові знаки в кінці слів автора.

Не виділено слів автора.

Не записано в один рядок.

Не поставлено тире перед репліками.

— Вона холодна лише першу хвилину, — наполягав на своєму хлопець.

— Гайда зі мною в басейн! — вигукнув Антон.

— Не хочу, бо вода холодна. — сором’язливо відповіла Надійка.

— Чесно? — зі здивуванням запитала дівчинка.

Хліб і на ноги поставить, і з ніг звалить.

Млин меле водою, а чоловік живе їдою.

Піч варила, а я солила.

Не кожен хліб заробляє, а кожен його їсть.

Діалог із трьох реплік.

Реченням з прямою мовою.

Діалогом із двох реплік.

Складне речення.

звертанням

словами автора

прямою мовою

вставними словами

Треба виконати завдання.

Займайте свої місця.

Щиро дякую за пораду.

Відвідувачі басейну зобов’язані дотримуватися правил поведінки.

Сила без голови шаліє, а розум без сили мліє.

Одягне ліс весняні шати, найперші квіти одцвітуть.

Лютий кригою кує і морозу додає.

Защебетав соловейко — пішла луна гаєм.

Мій час пливе так тихо-тихо, як по ставку пливе листок сухий.