Контрольна робота "Речення зі звертаннями"

слово, яке уточнює мовлення;

чуже мовлення, передане дослівно, без змін;

слово, що називає особу або предмет, до якого звертаються з мовленням;

слово, яке виражає ставлення мовця до висловленого ним повідомлення.

є головним членом речення;

є другорядним членом речення;

не є членом речення;

може бути головним і другорядним членом речення.

тире;

комами;

лапками;

не виділяються.

Я п'ю тебе, сонце, твій теплий цілющий напій.

Ви знаєте, як липашелестить у місячні весняні ночі?

Кленусь тобі, веселий світе, кленусь тобі, моє життя, що буду жити поки жити мені дозволить дух життя.

Літня ніч, спокусниця зрадлива, крилом одним півсвіту.

Годі вам, гурт ворогів і прихильних, марні слова промовлять.

Де ти, Лесю?

Мово рідна! Ти ж як море!

Совісте наша! Агов!

Фантазіє моя, богиня легкокрила!

підметом;

не є членом речення;

додатком;

означенням;

обставиною.

Гей ви, зорі ясні!.. Тихий місяцю мій!.. Де ви бачили більше кохання?..

Лунайте ж, оркестри, грими барабан, бо крок наш і дух наш міцніє!

Моя пісне, вогниста, шалена, ах, розбийся на світлі акорди.

Гетьте, думи, ви, хмари осінні! тож тепера весна золота!

Здалеку виднілися привокзальні ... .

Ти в мені запалила ... кохання.

... зігрійте мою душу охололу.

Саме ... відбивались у вікнах.

...не виходять мені з голови.

1

2

3

4

5

повагу;

докір;

іронію;

милування.