Контрольна робота. Речення з однорідними членами. Речення зі звертаннями, вставними словами (словосполученнями, реченнями) (тестування)

Почувся шерхіт босих хлоп’ячих ніг, чіпкі руки пригнули голову білого коня.

Природа входила в нього духом коріння, чистотою небесної синяви, бентежила хліборобське серце.

За вербами на пагорбі хати біліють, і баня церкви невеликої з-за дерев виблискує.

То було дитинство, і пахло воно молоком.

Пронизливий зимовий вітер люто й безупинно шмагав їх по обличчях.

Повні вуха маю того дивного гомону поля, того шелесту шовку, того безупинного пересипання зерна.

Навколо нас великі перелоги, і дикі пущі, і високі кручі, і темні води.

Заграла, зарокотала, захлюпала по ярках вода.

Він знову бачив Марічку, її миле обличчя, її просту і щиру ласкавість, чув її голос, її співанки.

Осінь убралася в кольори багряні, вишневі, жовті, пурпурові.

За тобою завше будуть мандрувати очі материнські і білява хата.

Звитяги наші, муки і руїни безсмертні будуть у її словах.

А у човні ж усякої матерії, вино, олія, амфори, лутерії.

Я не їла, не спала, співанки розгубила.

І барвінком, і рутою, і рястом квітчає весна землю.

З нею я ділити завжди буду радощі, тривоги й жалі.

Залежать одне від одного, але відносяться до різних слів у реченні;

Поєднуються між собою сурядним і підрядним зв’язком;

Супроводжуються лише узагальнюючими словами.

Відповідають на одне і теж питання, виконують одну синтаксичну роль, відносяться до одного й того самого члена речення і поєднуються між собою сурядним зв'язком;

перед однорідними членами речення або після них;

лише перед однорідними членами;

лише після однорідних членів речення;

При однорідних членах речення узагальнювальні слова не вживаються.

лише на початку речення;

лише в кінці речення;

можуть займати будь-яке місце у реченні;

таких речень в українській мові дуже мало.

Я маю посадити в житті, принаймні, одне дерево

Радість, кажуть, прийде, як будеш вірити щиро

Старий Кайдаш, видно: не зрозумів жарту

Моє серце мабуть болітиме, як не стрінемось ми...

Лишили предки нам духовний сладок.

Спасибі вам предки за духовний спадок.

Запалай мій вогнику подум" ям крилатим.

Старі дуби вклоняюся вам я щиро.

... і запорошив усе навкруги."

... і діти зраділи цьому диву."

...але зранку все розтануло."

... і це спричинило затори."

мабуть

справді

може

навіть

І все ж не обминайте люди осінньої краси.

Ти справжній лицар сину! Ти вславиш Україну!

Чи знаєте люди що таке краса?

Мати сину в дорогу рушник вишивала.

відокремлюємо комами

не відокремлюємо комами

не звертаємо уваги

Ти зійди на гору брате і поглянь на схід стали світлі наші хати і просторий світ.

Ми зберегли тебе вкраїнська мово щоб лютий ворог не поранив

Мужай прекрасна наша мово серед прекрасних братніх мов

Рідна мово калинова ти велична проста і водночас свята

Коротко кажучи, це треба зробити сьогодні.

Андрій посміхнувся радісно, може, вперше за всі тижні окупації

У горах (а в Україні він росте переважно в нижньому гірському лісовому поясі Карпат) ялівець почуває себе добре

Рідна мово калинова ти велична проста і водночас свята

У Вербний тиждень, за народним віруванням, не можна сіяти городини...

Верни до мене, пам’яте моя...

Знаю, знаю, дівчинонько, чим я тебе розгнівив: що я вчора ізвечора із другою говорив

О сарнонько, приходь вечірньою добою на скло прозорих вод...

Андрію, женче, козаче, їжаче, жінко, учителю.

Сестрицю, Інно, чайко, дядьку, хлопче

Поле, Ілле, поезіє, друже, куме, весна.

Королево, село, коромисло, Славо, Мирослав.

Пісне, вітре, доле, Дніпре, братику, місяченьку.

Сергію, Марино, калина, жуче, осене.

нібито, по-перше, на радість;

навіть, на жаль, між нами кажучи;

як-не-як, наприклад, уявіть собі;

до речі, без сумніву, на мій погляд.