Контрольна робота "Речення з однорідними членами"

Місяць сходив на небі, і зірки зачаровано дивилися на нього

А вона така собі: ні ґава ні пава.

Теплий туман стелився по полю і наливав балку по самі вінця.

Він ішов та й ішов собі далі.

тоді так мріється про щось небуденне.

проте ненавиджу холодні зимові.

напоєні щедрими теплими дощами.

а зимові вечори мене засмучують.

На вулиці пахне молодими зеленими травами.

Під теплими осінніми яскравими зорями спокійно спить земля.

У гарячий літній день не хочеться нічого робити, тільки відпочивати.

Сині рожеві білі червоні айстри милували моє око.

То тут то там розсипані були червоні жовті й сині квіточки.

Була весна весела ясна щира

Як довго тягнеться зимовий холодний вечір!

Тепла ніжна ласкава долоня лягла йому на плече.

Лози висип кручі ліс усе блищить і грає на сонці.

Я все прощаю і зраду і ненависть і біль завданий людьми.

Вода хмари ліс усе навколо спало.

Айстри жоржини високі мальви різні квіти цвіли в моєї бабусі у квітничку.

Куди не повернешся скрізь земля і згори і знизу і праворуч і ліворуч.

Ні спека ні мороз ні бурі ніщо не могло їх спинити.

Квіти росли скрізь на городі під хатою в садочку.

Вона любила гарний одяг яскраві блузи, розкішні сукні, модні спідниці.

І це повітря і покручені лози і зім'ята трава усе це мимоволі нагадувало їй минуле.

Усяке птаство як-от деркачів перепілок куликів можна було викосити косою в трав.

Дерева в садках сонні кущі й трави все спало

Улітку і взимку увечері й уранці завжди вона згадувала своїх далеких рідних.

Все у ній сіяє слава і походи свист клинків у полі і набоїв спів.

Пливуть і пливуть колискові фрегати летять космонавти на крилах лелек.

Ні насмішки ні відверті натяки ні глузливі зауваження ніщо не змогло змінити його ставлення до неї.

Земля України і небо і люди усе мені рідне й близьке.

Він підійшов до огорожі й глянув удалечінь.

Спить земля і місяць, вишні і тополі.

Завод і лан, село і місто злились в єдину пісню чисту.

І на вулицях і в парках і у сквериках гуляють люди.

Усі почуття: гнів, жалість, відчай, ніжність і образа умить сплелись в її душі.

Б'є копитом розгнузданий кінь і зривається і летить і несеться кудись вдалину.

Усе це: воду, очерет, блакитне небо й розпечене сонце - ніби вперше побачив Михайлик.

Волошка синя, і хмаринка сива, і господиня добра і дбайлива усі гуртом чекають зливи.

Ні спека дня, ні бурі, ні морози - ніщо не вб'є любов мою живу.

Його все цікавило, а саме: дорога, ліс, окопи під лісом.

Усе здавалося прекрасним і простим: і вітер, і хвилі, і сонце над ними.

Та всі голоси: і зяблика, і вівсянки, і зеленушки заглушувало кування зозулі.

Народ і досі цікавиться та досліджує неперевершені шедеври письменника

У парку діти не лише відпочивали, а й спостерігали за природою.

На ділянка та теплицях вирощують ранні овочі.

Співаючи, дівчата беруться за руки й утворюють коло.

Козаки не тільки було озброєні шаблями, а й пістолями.

Денис нашкодив не тільки собі, а й усьому колективу.

Ми цінуємо наших переможців і пишаємося ними.

Оленка підготувала доповідь, скориставшись допомогою бібліотекаря.