Контрольна робота. Просте ускладнене речення

І ось дощі осінніх сліз, і самота, і згасла ватра.

Туман каламутно клубочиться в синіх ярах.

Незабаром небо почало затягувати хмарами.

Черниш дістав трикутник листа і розгорнув його.

Немов гриби-біляки, вкрили лісову галявину парусинові намети.

Твоя душа за мною не жалкує, а тільки серце вражене сумує...

Полубатченко скочив у фаетон, став на підніжку, оглянув усіх.

Тільки один Варчук стояв біля вікна спокійний.

Луки, гори, пишні сади – все зелене й принишкле.

Спокійно, розважливо тече розмова.

Високо серед неба стояв ясний, блискучий, повний місяць.

Я знав міста, ліси і гори і в морі бачив кораблі.

Людина створила культуру, а культура – людину.

Здавна у слов’ян були відомі жито, пшениця, ячмінь, просо, горох, овес, гречка.

Великі білі вівчарки, наче ведмеді, скачуть на задніх лапах.

Очі царя округлилися і більшали від стримуваної люті, яка розпирала його з нутра

Ясною, майже прозорою зеленню спалахнув ліс, освітлений надвечірнім сонцем (Є. Гуцало).

Не піймавши на крадіжці, не кажи, що злодій (Народна творчість).

Читати лежачи шкідливо.

Співають, ідучи дівчата, а матері вечерять ждуть (Т. Шевченко).

нічого нема

нема на вулиці

нема

вже нічого нема