Контрольна робота. Пряма мова. Непряма мова. Цитата. Діалог

Боже, яка краса! обізвалась тіточка Олена.

Доводила одна нікчемність що підлабузництво це чемність.

Не кидайте хлібом, він святий! каже дід старий малечі кучерявій.

Ти до землі всім серцем прихились мені шепоче рідна Україна.

Весно, не клич мене казала я їй не чаруй і не ваб даремне

Літо в осені питає Де ти поділа журавлів

Важливо не те, як малюю я, а що в тому бачать інші сказав Валерій Я ніколи не стану художником

Що це за дівчина думав молодий Джеря

«Як ти учишся, Семене?» – «Трійки в табелі у мене...»

– «Підтягнися, так негоже!»

– «Та у п’ятій чверті, може...»

– «Як ти учишся; Семене?» – «Трійки в табелі у мене...

– «Підтягнися, так негоже!» – «Та у п’ятій чверті, може...»

– Як ти учишся, Семене? – Трійки в табелі у мене... – Підтягнися, так негоже! – Та у п’ятій чверті, може...

– Як ти учишся, Семене?

– Трійки в табелі у мене...

– Підтягнися, так негоже!

– Та у п’ятій чверті, може...

«Кобзар», за словами Івана Франка, – це ціла епоха в історії духовного розвитку українського народу.

Уява поета малювала таку картину:

«Летим. Дивлюся, аж світає,

Край неба палає ,

Соловейко в темнім гаї

Сонце зустрічає».

В. Сухомлинський зазначав, що любов до Батьківщини неможлива без любові до рідного слова.

«Найбільше і найдорожче добро в кожного народу – це його мова…», – писав Панас Мирний.

Рая у свою чергу спитала, як він розуміє щастя.

Рая у свою чергу спитала, як ти розумієш щастя.

Рая у свою чергу спитала, що як він розуміє щастя.

Рая у свою чергу спитала про щастя.

Вставай будила Івана Марічка Вставай і ходім

Я чув про це сказав він і додав А хто не чув

А це що таке притишила Соломія до себе Краще про концерт думай

Що ж я буду в світі Божому діяти сама промовила Немидора

«Щасливий ти в нас, Даньку», – щебетали дівчата.

«Де ж він, де?» – гукнув Бертольдо, – «Що ж він криється між вами?»

Струна бринить лагідною луною: «Я тут, я завжди тут, я все з тобою!»

«Що це за дівчина?» – думав молодий Джеря.

Зозуля питає чорного Дрозда «Що ти робиш?»

«Прощай, Самсоне! – крикнула зрадлива – Ти думав, що для тебе я забуду родину?»

«Що це за дівчина?» Де вона взялася в нашому селі, – думав молодий Джеря.

Бабуся питає: «Дітки, чого прийшли, мої соколята?»

«Христе, тікаймо! - твердо й рішуче прошепотіла до неї Олеся».

«Я цієї пісні раніше не чув, – сказав студентові Василь: – Ви її всю знаєте?»

«М’ята, – прошепотіла Настя. – Зійшла холодна м’ята».

«Це я, ваш Пірат, впізнаєте?» – гавкав він крізь сльози – О, який я щасливий!

Іван сказав, що, як і будь-якій людині, мені важливо знати, що про мене думають інші, як вони сприймають мої ідеї.

Іван сказав, що будь-якій людині важливо знати, що про неї думають інші, як сприймають її ідеї.

Іван сказав, що, як і будь-якій людині, для нього важливо знати, що про мене думають інші, як сприймають його ідеї.

Іван сказав, що, як і будь-якій людині, йому важливо знати, що про нього думають інші, як сприймають його ідеї.

"Чи будемо проситись до багатих чи до бідних?" - (О,о)бізвався один бурлака.

"Ходять тут усякі, - бурмоче дід. - (Н,н)едавно двоє прийшло".

"А тепер розкажи нам, Нателло, - говорив інженер, - (Я,я)к ти відкрила Оленяче джерело".

«Щасливий ти в нас, Даньку», – (Щ, щ)ебетали дівчата.

І голос сильний нам гримить: "Лупайте цю скалу!"

"Лиши біду, - радив хлопець. - Нема з ким говорити".

"Ромчику, щось намалював?", - розпитувала Марійка.

"Природа, — казав Григорій Сковорода, — всьому рушійна сила".

«П,- а, -п».

«П!- а: - П ».

А: "П".

«П?» - А.

Коли слова автора стоять перед прямою мовою, то після них не ставиться двокрапка.

Діалог – це пряма мова, що передає розмову двох осіб.

Непрямою мовою називається чуже мовлення, що передається дослівно.

Слова автора завжди записуються з великої літери