Контрольна робота. Однорідні члени речення. Звертання. Вставні слова. Складне речення

рівноправні між собою;

стосуються того самого слова в реченні;

виражають ставлення мовця до висловленого;

виконують однакову синтаксичну роль.

1

2

3

4

1

2

3

5

1

2

3

4

5

виражають ставлення мовця до до висловленого;

називають того, до кого звертаються;

своїм значенням об"єднують однорідні члени речення;

рівноправні між собою.

радість;

впевненість;

невпевненість;

жаль, тривогу.

рівноправні між собою;

своїм значенням об"єднують однорідні члени речення;

називає того, до кого звертаються;

виражає ставлення мовця до висловленого.

А чого ото ти парубче не йдеш до школи?

Сідай внуче по солому поїдемо.

Вечеряй Катре і підемо шукати знову.

О земле рідна скільки у тобі краси ясної і живої сили!

Зелений колір має відтінки трав"яний смарагдовий оливковий фісташковий.

Пахне грибами стиглими грушами смородиною сосновою хвоєю.

Співають птицями діброви шумлять хвилюються жита.

І соняшники і кукурудза і криниця все вслухалося в жита.

Зелений колір має відтінки трав"яний смарагдовий оливковий фісташковий.

Пахне грибами стиглими грушами смородиною сосновою хвоєю.

Співають птицями діброви шумлять хвилюються жита.

І соняшники і кукурудза і криниця все вслухалося в жита.

А маки процвітають, і білим, і сивим, і червоним квітом.

Здається, лебеді щось забирають із рідної землі.

Прощавай, лети журавлику.

Гримить Дніпро, шумить Сула озвались голосом Карпати.

А жовтень тим часом прижене темну хмару, затулить вона сонечко і бризне на землю холодним дощем.

Сім"я вечеря коло хати, вечірня зіронька встає.

Вони й не помітили, як до них підійшов рідний дядько Шпичак.

Надвечір хмари опустилися нижче а тополі над селом повищали й набрали войовничого вигляду.

Учні нашого класу провели канікули весело і різноманітно.

У Сергія в акваріумі вже рік живуть золоті рибки

Після обіду сестричка помила чашки, тарілки, виделки.

На присадибній ділянці ростуть картопля й овочі.

Чарівний світ пливе переді мною, як-от: сині води, білі піски, хати на високих берегах.

Де обрії гойдалися вітрами, осінній ранок барви розливав.

Повітря було насичене вологою, терпкими запахами оживаючого коріння і молодого листя.

Пролетіли над селом журавлі, потім повернулися, покружляли й знову полетіли.

Дзвенить у зорях небо чисте, палає синім льодом шлях.

А вітер дме постійно, далеко розносить стигле насіння дерев і трав.

Молоденькі гіллясті берізки, може, тільки вночі покрились листям.

Мати перша навчила мене любити роси, любисток, м"яту і калину.

Де ти, фантазіє, там радощі й весна.

Широкий Дніпре мій, з тобою ми в розлуці.

Чого ж мовчиш, ти сивий вітряче?

Люби, мій брате, край свій рідний.