Контрольна робота "Другорядні члени речення. Односкладні та неповні речення".

Натягне дощ свої осінні струни.

Замиготіло листячко зелене

Мiняться бiлi хмаринки то срiблом, то злотом.

Увійшла жінка років тридцяти, забрала папки, вийшла геть.

З вітром весняним сосна розмовляла.

Так вони й зажили в мирі та злагоді.

Хата була зруйнована вщент.

Екскурсію скасували через негоду.

При березі бився об хвилі човен.

Навмисне пішли тією дорогою.

Нарешті з морської пелени виникло й саме сонечко, і заграло по вершках рухливих хвиль щирим золотом.

Раз у раз доводилось спотикатися, намацувати дорогу, падати, чіплятись за клунки, вставати, і знов спотикатися.

Я сів на лавку в скверику, й усміхався деревам, сонцю, пошматованим хмарам і перехожим.

І в небі й на землі було розлите розкішне щастя пишного літнього ранку.

Сьогодні ми прокинулися ні світ ні зоря.

дуб/велетень, риба/івасі

Хорол/річка, трава/звіробій

гора/Говерла, інженер/дослідник

лікар/терапевт, жук/короїд

яблуня/красуня, квітка/ромашка

Насувалася ніч.

Прилетіла зграя горобців.

Хлопці накивали п’ятами.

Урожай зібрано.

Перехожий хотів допомогти.

Над воронами в той же бік пливли весняні темно-сталеві хмари.

Холодний солоний вітер дмухав із заходу.

Коло хат зеленіють густі старі садки.

Над долинами стоїть сизий легкий туман.

Мокрий асфальт нагадував швидкий гірський потік у якому то тут то там розсипані були червоні жовті й сині бризки.

Я сидів у своїй кімнаті і мов загіпнотизований кролик дивився на секундну стрілку годинника.

Потяглися довгі як море ночі.

На високих місцях поріс як джунглі сивий полин…

Гори стали чорні як вугіль.

Зорi мiж дрiбними хмарками наче таночки заводять.

Розкидані книжки штани на подушці наган на столі усе це було німе й глухе.

То були зимівники трьох товаришів старих запорожців Балана Лантуха та Луб’яного.

Кожен кущик горбок долинка кожна стежечка усе це було йому знайоме промовляло до нього.

Усе і це повітря і покручені лози і зів’яла трава мимохіть нагадує їй щасливі хвилини її життя.

У тому слові для них було все злагода спокій усталеність надії.

Червневе небо обтрушувало в озеро зорі.

Ліворуч простягалися неозорі дніпровські плавні.

На кожному крилі городу росли кущі барвінку.

А на сусідній вишні розливався соловейко.

Старі черешні росли скрізь по дворі…

За лугом далеко-далеко темнів ще бурий ліс…

Хлопці здивовано обдивлялись Костя…

Лановий аж скипів від гніву.

Пізненько заснув Андрій Григорович.

Роса випала скупо.

яке складається тільки з головних членів речення;

граматична основа якого складається з одного головного члена речення;

в якому наявна тільки одна граматична основа;

в якому опущено один або кілька членів речення, які легко встановити з попереднього речення або ситуації мовлення.

Написав я чимало книжок (В. Нестайко);

Простугоніло смутком вечоровим (Л. Костенко);

Діти гралися на новому майданчику.

Десь грають сурми (Л. Костенко).

Під стінами у хаті стояли масивні лави, на яких працювали господарі

Сонце вже встало

Сутеніє

Пахне грибами

По роботі пізнати майстра

Посадили над козаком явір та калину.

Любимо Україну, та не сліпо, щирим серщем, чистою душею.

Чи хоч пучечок тої калини мені на груди покладуть?

Гарно так у полі у таку погоду.

Сонця решетом не вхопиш.

Город було засаджено всякою всячиною.

На полянах поміж дубами викосили траву.

Для добрих друзів відчиняю дім.

Не зоравши, не посієш.

Сумно тут усюди.

Вчителя й дерево пізнають з плодів.

Пахне в'ялою травою, квітами.

І все на світі треба пережити.

Весняна ніч.

Не додавай знесиленим журби.

У лузі пахне вогкою травою.

Скажи мені, соловейку, правду.

Прислухаюсь до шереху вітру.

Уже весняний вітер віє.

Вузенька вуличка. Стіна, повита хмелем.

У синіх відрах листя лопушине.

Твої спогади світлі, але щемливі.

За вікном жоржини й чорнобривці.

Лиш боротись - значить жить.

У нього очі - наче волошки в житі.

А згори сипле та сипле, витрушує душу з дзвіночків.

В городі тиша й мовчазний передзвін сердець.

Напевне, в кожному із нас дрімає щось від Піфагора.

Навзаході недобре спати хворим. - безособове

Лишайтесь, матусю, навіки лишайтесь, не йдіть. - означено-особове

Задзвонили в усі дзвони по всій Україні. - означено-особове.

Малих було нагодовано обідом разом із князем. - безособове