контрольна робота БСР

 Вірю сподівана воля прийде до стражденного краю.

Серед дерев яблунь груш і вишень біліє хатина.

Розплющиш очі зупиниться мить.

 Весна прийшла сміються плачуть солов’ї

Висихають краплини на склі тоне сад у вечірнім серпанку.

Синім дзьобиком ранок визбирує зорі сизий вітер  знімає росу з полинів.

Я твердо знаю без розп'яття безсмертя на землі нема.

Життя прожито друзів не нажито.

Пахло житом...віяв з поля вітер

  Важко в навчанні... легко в труді.

Переконаний... краса врятує світ.

  Учення в молодості... це різьба на камені.

Чайки сідають на воду креслять блакить ластівки.

Прошуміла за вікнами злива заблищала зелень за вікном.

 Вовків боятися  - у ліс не ходити .

  Не раз кажу змагайся і шукай!

Життя — як той потік, а час — мов океан

Поїзд рушив – залізний скрегіт прокотився вздовж вагонів

Моєму серцю снився ти, як морю сняться урагани

Сиві дими пливуть з високих, мов башти, стрімких димарів

 Ось сонечко світить надворі, сніг біліє, цвірінчать горобці.

У городі, де грають струни п'яні, де вічний шум, де вічна суєта, я зга­дую слова твої неждані.

Осінній вітру крок, і хмари над землею, і пада жовтий лист в вечірньому огні…

Багато не треба, щоб твердо знати: людина – найвищий вимір краси.

Весна іде красу несе.

Я знаю мова мамина свята.

Працюй над собою всюди і вдома і в школі

Будеш сіяти з сумом вродить печаль

Дитинству все казковим видається — не збіднюйте ж душі його красу!

Клекіт млина термосить пітьму, а вона чіпляє тендітні зірки, що зриваються і стрімко линуть десь на заставську соснину.

Вода хлюпотіла, розливалася через верх кількома живими цівками.

Пам'ятай, що легко нам усім буває сплутать щирість і підступність.

аби насолодитися сонцем і водою

а сім'я моєї подруги — в Карпати

така традиція нашої родини

не змінюючи звичного маршруту