Контрольна робота № 4. Складнопідрядне речення з підрядними означальними й з’ясувальними. І варіант

Тільки українська держава, у якій пануватиме національна ідея, дасть нашому народові світлу будущину й невмирущість (Д. Павличко).

Труби мінометів розпеклись так, що не можна було торкнутись рукою (О. Гончар).

У мові, що постійно змінюється, збагачується, удосконалюється залежно від життя її носіїв, відбито екологію етносу, його культуру, побут, звичаї.

Встаньмо з колін, розірвімо пута, якими нас віками приковано до чорних скель, високо підведімо голови (В. Гоян).

На Україні вірили, що поле після битви навесні вкривається маками (нар.творчість).

Мабуть, ніколи не зможемо довідатися, хто і коли вперше здогадався втілити в узорах красу рідної природи, свої переживання та відчуття.

Я переконана, що у всьому є сенс.

Туди, де образи кохані, душа окрилена летить (О. Олесь).

Люди вірять, що знають більше.

Мене попередили, що сьогодні буде дощ.

Я так хочу до тебе, як до матері немовля.

Пообіцяй мені, що завжди горітиме світло в твоєму вікні.

Так живу, немов літаю, я.

Спи собі сама, коли біля тебе мене нема (К. Скрябін).

Перед очима стояла дівчина, яка усміхнулася до мене сьогодні з вагона метро.

Вона вдягнула сукню, що тендітно розвівалася на вітрі.

Чую голос, що співати хоче під ритми мої.

Поки ніхто не бачить, я досі тебе люблю.

Він назавжди запам'ятав, як ти з'явилася перед ним.

Єдина чеснота, якою не можу похвалитися, — скромність.

Послухайте, як птах виводить ноту.

Знаю, що ти саме на це й чекала.

Здається, побачила вона, як через галявину пробігло веселе біле собача з атласною шкуркою.

Тільки діброва, до якої він саме дійшов, пересварювалася з хуртовиною і вітром.

Недумано, негадано забігла в глухомань, де сосни пахнуть ладаном в кадильницях світань.

Десь, кажуть, є гора, де не співають птиці.

Не говори печальними очима те, що бояться вимовить слова.