Контрольна робота № 4. Складне речення з різними видами сполучникового і безсполучникового зв’язку

Зима летіла над землею, і от весна - і все в цвіту.

Запам'ятайте одне, прочитати й зрозуміти висловлювання недостатньо; головне - уміти правильно його використати в процесі життя.

І самий смисл буття чи не в тому, щоб пити красу цих ночей, жити у мудрій злагоді з природою, знати насолоду у праці і поезію людських взаємин?

Будьте обережними із заучками й ботанами: імовірно, незабаром ви будете працювати на одного з них.

Не докладай стільки зусиль: усе найкраще трапляється несподівано.

Жодна людина не заслуговує твоїх сліз, а та яка заслуговує, не примусить тебе плакати.

Ніколи не припиняй посміхатися, навіть коли тобі сумно, адже хтось може закохатися у твою посмішку.

Не плач черезте, що це скінчилось; посміхнися тому, що це було.

Я люблю тебе не за те, хто ти, а за те, хто я, коли я поруч із тобою.

Любов виникає з любові;коли хочу, щоб мене любили, я сам перший люблю.

І вже не такими жаданими стають вечори, і не так трепетно сяють зорі, не так бентежно тривожиться в тиші прочахле серце, і не таким широким і радісним здається примерклий світ.

Три старших лицарі стернею продудніли, три старших лицарі над яром зупинились, коли над ним туман піднявся білий, а за селом в степу стріляли, бились.

Коли ж дзвінкі, як скло, надходили морози і плесо шерхнуло, пірнувши в білі сни,- плавці ламали враз ті крижані лани, і не страшні для них були зими погрози.

Живи сьогодні бо вчора вже немає а завтра може й не бути.

Розумна людина не боїться ніякої роботи вона виконує її й рухається далі..

Поблизу будинку застигла тиша й дрімотно прислухалася сама до себе.

Споконвіку наші предки шанобливо ставилися до рослинного світу.

В неї запаморочилась голова вона крикнула і трохи не впала на місці.

Варвара заворушила пальцями повернула очима на їй убрання замаяло.

У степу було тихо блищали од сонця стерні і ковила понад шляхом сріблилася важка обвішана разочками роси павутина.

Брязкали сталевими тарелями вагонні буфети перегукувалися дударі-стрілочники сюрчали у свої сюрчки й вимахували ліхтарями зчіплювачі вагонів видзвонювали молоточками по колесах обходчики поїздів...

А правду каже приказка стара: тоді є щастя-втіха, коли своя у тебе стріха, а під чужою не шукай добра.

Ми не святі, у нас були гріхи, але боролись ми за правду сміло.

Мати вірила: земля усе знає, що говорить чи думає чоловік.

Ти до мене прийшла не із казки чи сну, і здалося мені, що стрічаю весну

Довго ще говорили обоє, обмірковуючи прочитане, то знову вони замовкали з приводу якоїсь думки, що випадково надходила одному чи другому до голови.

Але малюнком тоскним і недбалим не хоче годувати листопад, і мріють зорі:
ми серця запалим; радіє місяць: повернувсь назад.

Хто боязкий, той не рушить, хто відважний, той віз підважить.

Стояла тиха і по - своєму хвилююча година: згори на верховіття лісу опускався сизий присмерк, а внизу з - під кожного куща виповзав туман, тому здавалось, що над землею коливалися два неба.

Довго ще говорили обоє, обмірковуючи прочитане, то знову вони замовкали з приводу якоїсь думки, що випадково надходила одному чи другому до голови.

Але малюнком тоскним і недбалим не хоче годувати листопад, і мріють зорі:
ми серця запалим; радіє місяць: повернувсь назад.

Стояла тиха і по - своєму хвилююча година: згори на верховіття лісу опускався сизий присмерк, а внизу з - під кожного куща виповзав туман, тому здавалось, що над землею коливалися два неба.

Хто боязкий, той не рушить, хто відважний, той віз підважить.

із сурядним та підрядним зв’язком

із безсполучниковим та сполучниковим зв’язком