Контрольна робота №2. Складне речення

Там дуже мальовнича місцевість: дикі гори, тайга (М. Трублаїні).

Я занедужав і, як усі хворі, прислухався до найменшого шереху за вікном моєї кімнати (В. Земляк).

Хмари пливли низько над землею, можна було сподіватися дощу (О. Десняк).

Все зникло, наче в казці: місто, поле, гори, гай! (Леся Українка).

Але в тому диво - царстві, зневажаючи закон, жив у мандрах і митарстві добрий дядько Лоскотон (В. Симоненко).

Борис Грабовський не пішов стежкою батька, хоча навчався читати за його книжками (В. Шевчук).

Природа створювала людину багато мільйонів років, і цю творчу діяльність природи слід, я гадаю, поважати, треба прожити життя з гідністю... (Д. Лихачов).

Я був дуже рідко щасливим; навіть неважко пригадати коли (М. Реріх).

Гідність вимагає доброти, великодушності, уміння не впадати в крайнощі, не стати егоїстом, а бути правдивим, вірним товаришем, знаходити радість у допомозі іншим (Д. Лихачов).

Марійка стояла, випустивши квіти з рук, і чекала (Із книги "Савур - могила").

Та й досі істинним є твердження: якщо люди перестануть чинити за правилами, вони втратять людську подобу (О. Корніяка).

Стати справжнім митцем - значить умерти (Ю. Лавріненко).

Як справжній поет - громадянин Ліна Костенко не байдужа до проблем нашого тривожного сьогодення (А. Ткаченко).

Кобзарі завжди прославляли бойові походи Війська Запорозького, а козаки над усе любили пісню "На війну..." (І. Шаров).

Тягло його на Дніпро, у безкраї степи, де козаки переганяють вітер на бистрих конях (М. Грушевський).