Контрольна робота 10 клас Практична риторика

Стародавній Єгипет

Стародавню Грецію

Італію

Китай

мета промови

публічне мовлення

вивчення імен відомих ораторів

зразки текстів промов

а) наука про правильну вимову та наголошення слів;

б) емоційне ствердження чи заперечення якогось факту;

в) наука про способи переконання та впливу на аудиторію з урахуванням її особливостей.

г) наука про правильне застосування міміки та жестів.

а) повторення тих самих звуків, слів, рядків на початку і вкінці тексту;

б) добір певних звуків, які сприяють створенню звукового образу;

в) елемент емоційної й звукової виразності, що виявляється у зміні висоти тону, сили звучання, тембрі голосу.

а) логічні і дихальні;

б) механічні, ілюстративні та емоційні;

в) емоційні та механічні;

г) емоційні, вказівні, символічні.

а) швидке, без підготовки створення віршів, пісень, казок;

б) тривалість звучання слів та пауз, швидкість мовлення в цілому;

в) підвищена схвильованість, щиросердність, емоційність вислову.

а) уміння говорити ясно, без ускладнень, надуманих образів;

б) здатність розглядати конкретні факти і явища;

в) наявність у виступі живих картин, які дають змогу не лише осмислювати почуте, а ніби сприймати усіма почуттями – бачити, чути тощо.

слова, словосполучення, речення, форми звертання

жести, міміка, поза, погляд, запах косметики

знання мови, охайна зовнішність, уважність, політичні переконання

мовець, слухач, предмет мовлення, мета й обставини спілкування

роз’яснення, тлумачення, інтерпретація подій та фактів

основна галузь роздумів оратора, у межах якої він добирає явища й факти, що розглядаються у виступі

послідовний перелік питань, висвітлених у виступі

заклик, що емоційно визначає певне суспільне завдання

уміння оратора виступати без підготовки

cпосіб закінчення виступу, коли кожна наступна фраза емоційно підсилює попередню

частина виступу, спеціально відпрацьована оратором лексично, стилістично тощо

частина виступу, яка полягає у роз’ясненні, витлумаченні подій та фактів

розвивання, металізування, поглиблення раніше висловлених оратором думок

наука побудови й оприлюднення досконалого виступу

наука про ораторське мистецтво

наука, що вивчає мову в усій складності її прояву

наука про способи переконання та впливу на аудиторію

культуру мислення та мовлення

культуру поведінки

культуру спілкування

всі варіанти правильні

спосіб поведінки мовця

умови, за яких відбувається комунікація промовця з аудиторією

комунікація між кількома особами

культура мислення і мовлення мовця

характер спілкування

лінія поведінки людини у спілкуванні

поведінка людини під час спілкування

одиниця мовленнєвого спілкування

чарівність

доброзичливість

обізнаність

об’єктивність

вид словесної комунікації, метод розкодування й сприйняття інформації

вид писемної комунікації, метод кодування й сприйняття інформіції

невербальна комунікація,метод розкодування й сприйняття внформації

ненависть приборкувати різкими висловами

вправно використовувати тонку іронію

пропонувати менше теорії та більше цікавих історій

А) не використання тропів

Б) не уживання займенників: ми, ви,ми з вами

В) не уповільнювання темпу розповіді та не зниження силу голосу

Г) періодичне використання запитання «Чому?»

аргументованість, переконливість, виразність, точність при цілеспрямованій праці оратора

позиція мовця, яку він займає щодо інших учасників спілкування

приязне та прихильне ставлення до співрозмовника, бажання бути корисним

чарівність та артистизм

щирість і критичність

обізнаність та об'єктивність

доброзичливість та впевненість

вимогливість і послідовність

буде поважати в кожному зі слухачів особистість

буде розповідати про себе

буде розуміти потреби аудиторії

буде ставити питання слухачам для активізації уваги