Контрольна робота №1 9 кл (Просте ускладнене речення)

Сам Лисенко, бездоганний лицар української пісні, прекрасний композитор і піаніст, зостався в моїй пам'яті як найчарівніша людина.

Сам Лисенко- бездоганний лицар української пісні, прекрасний композитор і піаніст, зостався в моїй пам'яті як найчарівніша людина.

Сам Лисенко, бездоганний лицар української пісні, прекрасний композитор і піаніст, зостався в моїй пам'яті, як найчарівніша людина.

Сам Лисенко- бездоганний лицар української пісні, прекрасний композитор і піаніст- зостався в моїй пам'яті як найчарівніша людина.

Навкруги чорне страшне море безодня води і гніву.

Чудовий піаніст і композитор Микола Лисенко надзвичайно точно і художньо передав твори Шопена Шумана Ліста.

Далеко за синім морем на чужій стороні гинули вони безталанні шукачі щастя.

Здається старий Дніпро широко розкинув поли своєї зеленої киреї щедро даруючи берегам ліси сади та степові бездолля.

Український футболіст Андрій Шевченко відомий у всьому світі.

З доріг життя сховавши втому я в отчий край вернусь назад.

Переляканий розтривожений я вискакую в затоплений місячною повінню двір.

Весна мені багато говорила співала пісню дзвінку голосну.

Налита сонцем і вітрами хлюпоче веслами весна.

Впали роси на покоси засвітилися довкола.

Там кажуть сонце спати лягає.

І я заплакавши назад поїхав знову на чужину.

Місяць виплив з-за садка розкидаючи срібне проміння.

Він мені навіть нічого не сказав про свої проблеми.

Сумерки сприяють нам, і, відбивши їх сим разом будемо мати, спокій на всю ніч.

) Старенька вчителька ходила поміж партами, і роблячи загадкове обличчя, повільно говорила.

Олесь пхає закляклого пальця в рот і, гримаючи чобітком об чобіток, милується своїм творінням.

Олесь нагріб чобітками снігу під окоренок, утрамбував його гарненько, і вирішивши, що тепер сосна не впаде, погицав через замети до школи.

Я навіть не уявляю скільки мов є на світі.

Принаймні так повідомили по телебаченню.

Злива тривала майже годину.

Така прекрасна була пісня що здавалось і листочки на тополі перестали шелестіти.

Варто все ж таки замислитись над цими словами.

Ось засиніла на небосхилі попруга, чи ліс, чи гори.

Думки, надії і причали снів мені давно нічого не пророчать.

Весело й шумливо на вигоні за шахтарською слобідкою.

Люблю твій малиновий усміх і святкову розкриленість барв.

Раділи і садок, і поле, і долина.

Ти виростала квітла й наливалась і втілилась в медвяний виноград.

Мріє та ж ми вже навік попрощалися

Ні ти не вмреш ти щастя поховаєш під білим покривом несправджених надій.

1 і 3

2 і 4

1 і 2

2 і 3

А від тата знову пахло хмарами,небом і трохи втомою.

Увечері мамка клала мене на ладу й обмивала руки,лице,ноги.

У місті збудовано театр, дитсадок та торговий центр.

До нас на подвір"я прилітають такі гарні снігурі й синички,а деколи навіть дятел.

Теплі слова та лагідний погляд дарую тобі.

Треба підкреслити підмети та присудки.

Тече вода в синє море та не витікає.

Ти пам"ятаєш мене та чекаєш у снах.

Осінній смерк і хрест й зів"ялі квіти ось відповідь на всі мої питання.

І це повітря і покручені лози і зів"яла трава усе це мимохідь нагадувало щасливі хвилини життя.

На вершечку стрілецької гори на горах і видолинках скрізь уже панувала тиша.

І подумав Стефко що вже ніхто його не любить ні теля ані сонце ані співуча липа.

Ті пісні мене найперше вчили поважати труд людський і піт шанувать Вітчизну мою милу бо вона одна на цілий світ.

Усе навколо дерева птахи люди сповнене весняної пружної нестримної сили.

У селі в бабусі все мені цікаве квіти берег річки і зелені трави.

На синіх долонях вечора темним смутком горбатився старий вітряк і в благанні простягав замерзлі руки до неба чи до людей.

Кожен по-різному поводить себе перед тим як поринути в сон а я звик засинати мріючи.

Бувало лелека сторожуючи засинав на одній нозі й падаючи котився по стрісі.

Нахилившись верба солодко п"є воду а може то вона плаче.

Рушниця в руках мого батька завжди стріляла не хиблячи.

А Кінь Шептало навмисно прискорював біг ,наздоганяючи самого себе та розсипаючи по крутій шиї густу білу гриву.

Аж злякався Тугар Вовк ,побачивши ненависного собі парубка в такім страшнім і оплаканім стані.

Мить-і тетерук з гучним лопотінням ,гублячи пір"я видерся з колючих ялинкових лап.

Троянці ,у човни посідавши,і швидко їх поодпихавши,по вітру гарно поплили.

Зворушений вітром ковиль сріблясто хвилювався довкола.

Твої пісні пройняті сонцем у ясну далеч полетять.

Посаджені під шнур кленочки пнуться до сонця та напружуються в бруньках.

Ген килим витканий із птиць летить над полем.

Я вірю в кілометри обвітрені задихані і злі.

І дивне серце п"яне і завзяте відчує певність.

А яскрава мелодія радісна і сяюча співає і летить далі...

Серед села стояла церква нова велика хрести золочені.

І солов"ї пташині менестрелі всю ніч доводять яблуні до сліз.

У "Борисполі" кияни зустріли Джамалу переможницю "Євробачення".

Час великий диригент перегортає ноти на пюпітрі.

На небі видніються Плеяди зоряні скупчення в сузір"ї Тельця.

Книги- морська глибина.

Сухі гілки - це вже вінок терновий.

Виє вовк - ночей моїх соліст.

Настала осінь - золота пора.

Я маю спокій - істинного друга.

тире при відокремленій прикладці

тире між підметом і присудком

тире в неповному реченні

тире при однорідних членах речення

У спеку на ялтинських пляжах сила-силенна людей.

Увечері за ставком солодко співає соловейко.

Односельці вирішили зібратися вранці біля млина.

Там у сузір"ї Саламандри коханий бив тобі чолом.

Під час лютих осінніх штормів на Чаїному знаходять собі притулок рибалки.

То тут, то там на осонні прокльовуються пагінці картоплі, моркви, гарбузів, квасолі, динь.

Світло хвилями ллється з неба, сповняє повітря, несито пожирає тіні на землі, заганяє їх під дерева, кущі й гущину.

Як мати любила робити і в городі, і в полі, і в лузі, і в лісі і тихо втішалася зробленим.

У коли доля раптом так жартує, що світло заступає чорна хмара, лише надія крила нам дарує і до життя у віру повертає.

І пада сніг лапатий, волохатий спокійно й величаво над селом.