Контроль читання мовчки "Незвичайний чоловік" (5 клас)

Незвичайний чоловік

Здавна серед людей ходила чутка, що в одного селянина народився незвичайний син Олекса Довбуш.

Бачив хлопець, як тяжко жили люди, що зранку до вечора робили в полі. Захотілося йому хоч чимось допомогти їм. Погнав він усі панові тридцять корів до села і скликав жінок доїти худобу. А коли ті понесли молоко додому, погнав череду в гори пасти. Дурний вуйко (дядько) сказав панові, що Довбуш роздав молоко людям. Пан сів у бричку й поїхав за Довбушем. Побачив, що той спить у холодку, й наказав побити хлопця. Олексу почали бити сонного. Пан сам кілька разів ударив його по обличчю. Бив і промовляв, що коли той ще раз таке зробить, то вижене його. Пан сів у бричку й поїхав.

Малий Довбуш (а було йому одинадцять років) гірко плакав, проклинав панів, а потім подумав: "Коли б тільки я мав таку силу, щоб міг перемогти панів..." Тільки він так подумав, до нього прийшов дідо-чарівник, що мав на плечах дві пушки (рушниці), а в руках бартку (сокиру). Довбуш борзо (швидко) устав, поцілував старому руку. Старий сів біля нього та й каже: "Знаю, знаю твоє горе, не кажи мені. Ти добре зробив, що дав молоко людям, які бідували від голоду. Мене люди прислали, берегти тебе наказували, казали, щоб я тобі приніс велику силу. Передали тобі люди пушку й топірець."

Довбуш аж засяяв із радощів. "А тепер, - каже дідо, - я тобі дам ще й таке, щоби до тебе куля не ловилася." Витяг він травинку, поклав Довбушеві під язик і сказав, щоб той став на галявині. Сам узяв пушку й почав цілитись Довбушу в груди. Олекса не боявся. Він стояв, як камінь. Чарівник стрілив, і куля пролетіла коло Довбуша, не зачепивши його. Коли дим розвіявся, хлопець уздрів (побачив), що дідо мертвий. Довбуш гірко заплакав, поховав старого і на поминки зарізав бика, який був між коровами, і поклав його на труну. Чарівник зробив своє і міг легко вмерти, бо таємницю виказав надійній людині.

Потім Довбуш погнав корови корови в село й пороздавав їх людям, а сам став шукати собі підходящих хлопців. Одразу прийшов один. Довбуш зрубав дуба і сказав тому парубку покласти на пень руку. Той поклав. Довбуш замахнувся топірцем, а той і не ворухнувся. Так у Довбуша з'явився перший товариш на ім'я Іванко Рахівський. Довбуш брав до себе лише тих, хто не боявся, як він замахувався топірцем, наче хотів відтяти руку. Так Олекса Довбуш зібрав собі дванадцять добрих хлопців. З тої днини пани боялися Довбуша, як окропу.

Люди дуже любили Довбуша. Всякому бідному чоловікові він давав гроші або щось інше. Куди б Довбуш не ходив, його скрізь ховали від ворогів у бочках, у пивницях (у льохах) чи на поді (у печі).

(421 слова)

Ти готовий/готова виконувати тестові завдання?

В одного селянина народився незвичайний син на ймення

Коли хлопець пас панську худобу, йому було ... років.