Контр. робота №3 за темою «Просте ускладнене речення. Речення з однорідними членами. Речення зі звертаннями, вставними словами"

звертання

вставні слова

однорідні члени речення

головні члени речення

Полювати на дрібних тварин злітаються хижі птахи: орли, сови, яструби.

Діти кинулись рвати чудові квіти – рожеві гвоздички, лілові дзвіночки.

Усе зникло: і місто, і гори, і поле, і гай.

Береги, лози, вода – усе було залите гарячим сонцем.

Розкішні орхідеї цвітуть в оранжереї.

Веселе сонце заглядає у віконце.

Козак мовчить, зате все знає.

Крізь високі стебла трави прозирали блакитні, сині й лілові волошки.

А Карпо знав добре всі стежки, галявини, луки в селі.

Серед ночі гуси знялися, полетіли.

І все поволі зникало і море, і скелі, і земля.

Ось вода вийшла з берегів, затопила луки.

присудок

додаток

підмет

обставина

підмети та присудки;

обставини та означення;

будь-які члени речення;

тільки другорядні члени речення

узагальнювальне;

пояснювальне;

об'єднувальне;

однорідне.

Яка ти розкішна земле весело засівати тебе хлібом.

Ластівочко звідкіля ти прилетіла?

О слово рідне орле скутий.

Мамо зваріть супу!

Життя прожити не поле перейти.

Пронеслася над галявиною ціла зграйка птахів сороки ворони граки.

На галявині в лісі в полі всюди чується гомін птахів.

Ой місяченьку не світи нікому.

Купало Купало даруй мову рослинам.

Запалай мені вогнику крилатий полум'ям привітним і незлим.

Ой не шуми луже.

Благословенний будь мій, краю рідний.

Не стелись, тумане, не шуміть, тополі.

Зоре моя вечірняя, зійди над горою.

Україно! Ти для мене диво!

іменником у називному відмінку однини

іменником у кличному відмінку однини

іменником у знахідному відмінку однини

іменником у родовому відмінку однини

виступає додатком

виступає означенням

виступає підметом

не виступає членом речення

Понеси мене на крилах радосте моя (В.Симоненко).

Рідна мово без тебе ніхто я мов підрізаний вітром листок (П.Перебийніс).

Не сумуй вербо моя похила що багряним листям одшуміла осені пора (Д.Луценко)

Старі дуби спасибі вам за осінь (Л.Костенко).

Ой не крийся природо не крийся, що ти в тузі за літом, у тузі.

Ой не крийся, природо, не крийся, що ти в тузі за літом, у тузі.

Ой не крийся природо, не крийся, що ти в тузі за літом, у тузі.

Ой, не крийся ,природо не крийся, що ти в тузі за літом, у тузі.

У калині, кажуть, материна любов і мудрість.

Скажіть, будь ласка, де живе мрія.

Без сумніву, і ми не в тім’я биті.

Видно, борсук знав, коли достигають плоди, і зараз не навідувався сюди.

На щастя на сум на печаль має право кожна людина.

Лише працьовита людина може сподіватися на щастя.

На щастя тут багато не говорили і не сперечалися.

Хлопцям на щастя дарували хустинки.

Мені здається що все це було давно.

Здається часу і не гаю а не встигаю.

Дівчатам футбол здається не дуже цікавий.

У нашому будинку здається квартира.

Всяке трапитись може на довгім віку.

Злива тривала майже годину.

Може ви чули як пахне земля?

Та ніч була на диво схожа.

Може, зламатися тіло, але ніколи - дух.

Здається, загримів десь на небі грім.

Здається, вічністю буття маленька мить.

Уже скоро мабуть, почнеться урок.