Комплексна контрольна робота із зарубіжної літератури, 8 клас, ГР1 (УВ)

ГР1 (Усно взаємодіє)

Взаємодія з іншими особами усно, сприймання і використання інформації для досягнення життєвих цілей у різних комунікативних ситуаціях

Уважно прочитайте текст і дайте відповіді на запитання.

Зміна світогляду європейців у добу Відродження

Найважливішою передумовою досягнень доби Відродження став розвиток міст і міського життя в епоху Середньовіччя. Почала розвиватися промисловість, з’явилися перші банки, потоки товарів йшли у різні країни світу. Нові городяни-багатії прагнули розвивати свій бізнес, поліпшувати умови життя та урізноманітнювати дозвілля. В Європі виник попит на інженерів, юристів, бухгалтерів, лікарів, учителів, а також митців (архітекторів, художників, скульпторів, письменників).

Уперше після падіння Римської імперії в Європі з’явилася така велика кількість освічених людей. Вони здебільшого не належали до духівництва (як у Середньовіччі), а були світськими спеціалістами. Світогляд європейців почав докорінно змінюватися, і особлива роль у цьому процесі належала античності.

Притаманна для античності любов до життя, захоплення красою і силою людини виявилися для нової еліти настільки близькими, що інтелектуали вирішили відродити ідеали минулого після тисячолітнього «варварства». (Звідси і назва нової епохи – Відродження, тобто відродження античності.) Як ви вже знаєте, у середні віки панувала думка про гріховність людини, її залежність від божественної волі.

Однак у XIV столітті під впливом античної культури сформувався інший погляд на сутність людини. Вона тепер бачилися не гріховною, а доброчесною, творчою особистістю з почуттям власної гідності, здатною будувати своє життя.

Нове розуміння сутності людини стало провідною ідеєю всієї доби Відродження й отримало назву гумані́зм (від латинського слова humanus – людяний). Гуманістична культура набула світського характеру і поставила в центр уваги не Бога, а його найкраще творіння – людину, назвавши її «мірилом усього». Адже й справді, чого вартий світ без людини, яку, за Біблією, Творець поставив понад усім сущим на Землі? Невже звичайне земне життя істоти, яку Бог створив за подобою своєю, вдихнув у неї безсмертну душу, заслуговує лише на осуд?

Гуманісти утверджували оптимізм та обстоювали рівність всіх людей, незалежно від походження. Вони вірили в людину і вважали, що кожен цілком здатен на самовдосконалення і вільну творчість. У зв’язку з цим виникає нове розуміння митця – він уже не сприймається, як у Середньовіччі, ремісником, рукою якого водить божественна воля. У ньому бачиться тепер вільний самодостатній творець, який керується власним натхненням.

У добу Середньовіччя твори живопису, скульптури і літератури покликані були, зазвичай, зміцнювати віру і втримувати людину від гріховних вчинків. У добу Відродження духовною цінністю стає й те, що викликає почуття естетичної насолоди, радості.

Наприклад, картини вже не виконують суто релігійно-виховне завдання, зображуючи, наприклад, пекельні муки, а слугують окрасою приміщень. Адже яке застосування в релігійному обряді чи в побуті може мати прекрасний портрет звичайної жінки, крім того, що дарує радість споглядання? Змінюється ставлення і до природи. Для пересічного середньовічного європейця вона мала значення метеорологічного фактора, що заважає або допомагає у веденні господарства. Однак освічена людина доби Відродження зрозуміла, що дійсність може бути цікавою сама по собі: природа не лякає, а викликає захват; лісові й польові пейзажі милують око, а квіти – не лише корм для худоби. Для гуманістів довколишня дійсність стає джерелом естетичної насолоди.

1.Які професії користувалися попитом в Європі за часів доби Відродження?

2.Завдяки якому період змінився світоглядєвропейців в добу Відродження?

3.Що включає в ебе поняття “гуманізм”?