Кома та крапка з комою у складному реченні

Реве Дніпро й лани широкополі медами пахнуть колосом шумлять.

Я іду до гаю і в блакить безкраю серце моє лине й птицею співає.

Бліді на небі гасли зорі і вітер плутався в мережах верховіть.

І от у синій глибині небес затріпотіли зорі й виплив місяць

Тут берези з вітрами шуміли в зелених гаях і над ставом схилялась гіллям молода яворина.

Земля тремтить у млості і ронить пелюстки і невідомі гості злітаються в садки.

На добрий врожай не було надії і серце хліборобів проймала тривога.

Край неба на заході почорнів і незабаром посунуло важке громаддя хмар.

Рясніє дощ і падає лункіше м’яких краплин розмірене биття.

Прилинув вітер і в тісній хатині він про весняну волю заспівав.

Пливе над світом осінь як медуза і мокре листя падає на брук.

Де-не-де сивіє безводний полин або кущиться пахучий чебрець.

Людське в людині це найвища цінність і дар цей треба всім нам берегти.

По узліссі й на галявині зеленіє перший ряст і цвітуть проліски та сон-трава.

Затріщало бризнуло росою гілля і ним бійці почали маскувати машини.

Не сплять лише цвіркуни та фонтани й кліпа очима зоряне небо.

Тебе нема і дні як ночі і сад хитається в журбі.

Дніпро неспокійно шумить і реве і хвиля берег миє.

Хай вітер знамена колише й співають в садах солов’ї!

І жмуриться вікнами наша хатина і шепче задумливий сад.

Народ що не знає своєї історії є народом сліпців.

Кохання яке боїться перешкод не є коханням.

Усі вмирають та не всі по смерті вічністю живуть.

Набігли хмари задощило і вітер трохи посилився.

Лицемір це людина, яка вбила обох батьків і просить зглянутися над нею посилаючись на те, що вона сирота.

Лицемір — це людина, яка вбила обох батьків, і просить зглянутися над нею посилаючись на те, що вона сирота.

Лицемір — це людина, яка вбила обох батьків і просить зглянутися над нею, посилаючись на те, що вона сирота.

Лицемір — це людина, яка вбила обох батьків, і просить зглянутися над нею, посилаючись на те, що вона сирота.

Мені мабуть не надокучить нагадувати що хто не знає свого минулого той не вартий свого майбутнього.

Надію в хаті поважайте її на видному тримайте бо де у хаті вона є туди і щастя забреде.

Соломія міркувала що коли брати в ліву руку плавні мусять швидко скінчитися бо в той бік вони простяглися недалеко.

Ви скажіть своєму пану що заплати не бажаю бо коли я що дарую то назад не забираю.

1

2

3

4

1

2

3

4

Питальних речень

Спонукальних речень

Розповідних речень

Окличних речень

Номінативних речень

Підрядна частина починається частками не або і

Перед сполучником підрядності або сполучним словом стоять повторювані сполучники сурядності (і…і, ні … ні, або … або та ін..)

Підрядна частина стоїть у середині головної

Підрядна частина складається з одного слова

І всі ми вірили що своїми руками розіб’ємо скалу, розробимо граніт, що кров’ю власною і власними кістками твердий змуруємо гостинець і за нами прийде нове життя, добро нове у світ.

І всі ми вірили, що своїми руками розіб’ємо скалу, розробимо граніт, що кров’ю власною і власними кістками твердий змуруємо гостинець і за нами прийде нове життя, добро нове у світ.

І всі ми вірили, що своїми руками розіб’ємо скалу, розробимо граніт що кров’ю власною і власними кістками твердий змуруємо гостинець і за нами прийде нове життя, добро нове у світ.

І всі ми вірили, що своїми руками розіб’ємо скалу розробимо граніт, що кров’ю власною і власними кістками твердий змуруємо гостинець і за нами прийде нове життя, добро нове у світ.

Історики відзначають, що Петро Могила був одним із справжніх стражів спокою у рідному краю, що він втручався в різні конфлікти, закликаючи сторони до примирення і постійно виступаючи посередником між ворогуючими.

Історики відзначають що Петро Могила був одним із справжніх стражів спокою у рідному краю; що він втручався в різні конфлікти, закликаючи сторони до примирення і постійно виступаючи посередником між ворогуючими.

Історики відзначають, що Петро Могила був одним із справжніх стражів спокою у рідному краю; що він втручався в різні конфлікти, закликаючи сторони до примирення і постійно виступаючи посередником між ворогуючими.

Історики відзначають, що Петро Могила був одним із справжніх стражів спокою у рідному краю; що він втручався в різні конфлікти закликаючи сторони до примирення і постійно виступаючи посередником між ворогуючими.

Оті сиві вогники в очах я любив. Вони запалювались у нього тоді, коли вихором носився по сцені; тоді, коли виходив із концерту, на якому мав успіх; тоді, коли сідав на нашому ганку і дивився на прирічкові краєвиди; тоді, коли приходив із кіно, яке його вражало.

Оті сиві вогники в очах я любив. Вони запалювались у нього тоді, коли вихором носився по сцені, тоді, коли виходив із концерту, на якому мав успіх; тоді, коли сідав на нашому ганку і дивився на прирічкові краєвиди; тоді, коли приходив із кіно, яке його вражало.

Оті сиві вогники в очах я любив. Вони запалювались у нього тоді, коли вихором носився по сцені; тоді, коли виходив із концерту, на якому мав успіх, тоді, коли сідав на нашому ганку і дивився на прирічкові краєвиди; тоді, коли приходив із кіно, яке його вражало.

Оті сиві вогники в очах я любив. Вони запалювались у нього тоді, коли вихором носився по сцені; тоді, коли виходив із концерту, на якому мав успіх; тоді коли сідав на нашому ганку і дивився на прирічкові краєвиди; тоді, коли приходив із кіно, яке його вражало.

Ось і великодні святки прийшли і пройшли, зазеленіли поля; зацвіли садки; защебетали соловейки…

Ось і великодні святки прийшли і пройшли; зазеленіли поля, зацвіли садки; защебетали соловейки…

Ось і великодні святки прийшли і пройшли; зазеленіли поля; зацвіли садки, защебетали соловейки…

Ось і великодні святки прийшли і пройшли; зазеленіли поля; зацвіли садки; защебетали соловейки…