Кома й крапка з комою у складному реченні

Треба слову радощів додати щоб уміло душу звеселять.

Матері все життя вдивляються нам услід вирядивши в люди.

У всіх людей одна є спільна мова братерська любов.

Так по зимі проходять весни і по грозі сіяє синь.

Хата, що стала для мене прихистком розміщувалася вище за інші.

З’являться нові машини, рушієм яких буде електромотор і водневе паливо.

З-за дерев, які оточували озеро, проблискувало світло.

Цілком у твоїх силах зробити, щоб світ довкола став трішки кращим.

Хтось шарпнув двері і вони розчинилися навстіж.

Місяць на небі зіроньки сяють тихо по морю човен пливе.

Мабуть батько ще більше посивів і мати ще дужче зігнулась.

Учися як слід то й добро буде.

Рясніє дощ і падає лункіше м’яких краплин розмірене биття.

Прилинув вітер і в тісній хатині він про весняну волю заспівав.

Бліді на небі гасли зорі і вітер плутався в мережах верховіть.

Де-не-де сивіє безводний полин або кущиться пахучий чебрець.

Мені мабуть не надокучить нагадувати що хто не знає свого минулого той не вартий свого майбутнього.

Соломія міркувала що коли брати в ліву руку плавні мусять швидко скінчитися бо в той бік вони простяглися недалеко.

Надію в хаті поважайте її на видному тримайте бо де у хаті вона є туди і щастя забреде.

Ви скажіть своєму пану що заплати не бажаю бо коли я що дарую то назад не забираю.

Реве Дніпро й лани широкополі медами пахнуть колосом шумлять.

Бліді на небі гасли зорі і вітер плутався в мережах верховіть.

Я іду до гаю і в блакить безкраю серце моє лине й птицею співає.

І от у синій глибині небес затріпотіли зорі й виплив місяць.

1

2

3

4

Люди носять із собою ліхтарі, щоб краще бачити.

Якщо ви хочете збирати мед, не перекидайте вулика.

Думаю про те, хто вмикає зорі й хто їх вимикає.

Якщо не знаєш, що робити роби хоч те, що можеш.

заводячи в гаю пісню веселу.

вітер заводить в гаю пісню журливу.

і вітер заводить в гаю пісню журливу.

тому вітер заводить в гаю пісню журливу.

Осінь сумна (?) та весело жити.

Зима невелика (?) та рот в неї великий.

Що таке присудок (?) і чим він виражається?

Чи то праця задавила молодую силу (?) чи то нудьга невсипуща його з ніг звалила.

Для того, щоб млинець не прилипав до сковороди, треба її змастити маслом.

Зернина, що лягає в грунт, не журиться, коли і що з неї виросте.

Хто хоче мати друзів той повинен діяти, не шкодуючи сил і часу.

Будинок має таємницю, про яку перехожі навіть не здогадуються.

То шумів зелений лист то в вінку мінився золотом ряст весняний то золотим дощем лились пісні.

Дерева мене чекають і падає листя на стежку і падають зорі в долоні і падає сон у траву.

Ось сонечко світить надворі сніг біліє цвірінчать горобці.

Є в коханні і будні і свята є в ньому і радість і жаль бо не можна життя заховати за рожевих ілюзій вуаль.