Колективізація. Голодомор 1932-1933 рр.

підвищення закупівельних цін на продукцію селян;

заощадження коштів для індустріалізації;

хлібозаготівельні кризи;

зниження цін на промислову продукцію.

7 серпня 1932 р.;

7 грудня 1932 р.;

7 січня1933 р.;

7 березня 1933 р.

Й. Сталін

В. Молотов

С. Косіор

Л. Каганович

1932 рік

1929 рік

1930 рік

1928 рік

1927 рік на Харківщині

1928 рік на Одещині

1929 рік на Миколаївщині

1930 рік на Полтавщині

утвердження суспільної власності на засоби виробництва в сільському господарстві

стрімке зростання сільськогосподарського виробництва та матеріального добробуту колгоспного селянства

запровадження госпрозрахунку, товарно-грошових відносин між державою та колгоспами й радгоспами

«прикріплення» селян до сільської місцевості (колгоспів) безпаспортним статусом

багатомільйонні демографічні втрати, підрив і деградація продуктивних сил села

розширення мережі селянських збутових, споживчих, кредитних спілок і товариств

введення госпрозрахунку між державою та колгоспами.

передання земель заможних селян бідняцьким господарствам.

масових репресій проти селянства.

освоєння цілинних та перелогових земель.

активних дій повстанських загонів Н. Махна у 1920–1921 рр.

розгортання перших машинно-тракторних станцій наприкінці 1928 р.

діяльності хлібозаготівельної комісії В. Молотова в жовтні 1932 р.

з найбільшими людськими втратами від Голодомору 1932–1933 рр.

установлення державного контролю над сільськогосподарським виробництвом і використання його ресурсів для модернізації промисловості

зміцнення матеріально-технічної бази сільськогосподарського виробництва та піднесення добробуту селян

допомога держави процесу колгоспного будівництва та вдосконалення агротехніки та агрокультури

подолання продовольчої кризи в країні, заміна екстенсивного сільськогосподарського виробництва інтенсивним

вигнати куркулів зі створюваних колгоспів і радгоспів.

змусити більшу частину селянства об’єднуватися в колгоспи.

посилити матеріальну зацікавленість селян у суспільній праці.

перерозподілити землю куркулів на користь бідняків.

Спонукати одноосібників добровільно вступати в колгоспи.

Викликати у селян зневажливе ставлення до одноосібників.

Посилити класову боротьбу на селі проти куркульства.

Роз’яснити селянству завдання політики «ліквідації куркульства як класу».

Плакат створював негативний образ заможного селянства.

Появу плаката зумовили негативні наслідки спроби суцільної колективізації в 1929–1930 рр.

Плакат закликав до впровадження політики «воєнного комунізму».

Плакат агітував за усуспільнення індивідуальної власності селян.

Поява плаката свідчила про неспроможність влади подолати наслідки голоду 1921–1923 рр.

Плакат агітував за соціалістичне змагання виробничих бригад на селі.

Поява плаката засвідчила провал заходів із хлібозаготівлі 1927–1928 рр.

«Прикметним явищем була поява кредитних спілок, які надавали селянським господарствам не тільки позики «живими» грошима, а й пропонували в кредит широкий спектр товарів виробничого призначення...»

«Опір набув великого поширення. Зброя, що залишилася з воєнних часів, стала умовою для розгортання партизанської війни. Партизанські загони швидко розгорталися в степових і лісостепових зонах України...»

«Загальні збори бідноти... виносили постанови про відібрання у куркулів усіх засобів виробництва. Намічали день розкуркулення й розподіляли актив бідняків в господарства куркулів. У зазначений термін актив приходив до куркуля та описував усе його майно...»

«...Завдання семирічки в галузі сільського господарства ми зможемо виконати за п’ять років... Розрахунки показують, що посіви кукурудзи повинні орієнтовно становити 9—10 млн га і рівнятися приблизно половині всієї площі зернових...»

«На 28 вересня на Україні є ще 13764 заарештованих по куркульській операції, справи яких не розглянуті трійками; в обласних трійках НКВС УРСР є матеріали, на основі яких можна репресувати понад 15 тис. осіб…»

«Почалась робота з ліквідації неписьменності, посилюється пропагандистська робота серед населення. Використовуючи друковане слово, наша більшовицька партія формує свідомість радянської людини…»

«Адміністрування, перегини по відношенню до середняка, штучне насадження колгоспів, методи насильства не тільки щодо середняка, а й бідноти набули характеру системи...»