Класифікації металорізальних верстатів

МЕТАЛОРІЗАЛЬНІ ВЕРСТАТИ

Сучасні металорізальні верстати - це різноманітні й досконалі робочі машини, на яких здійснюється обробка заготовок із метою надання їм необхідних розмірів, форми і якості поверхонь. Використовуючи механічні, електричні та гідравлічні методи здійснення рухів і керування робочим циклом, обробкою на металорізальних верстатах вирішуються найскладніші технологічні задачі з виготовлення деталей будь-яких розмірів, маси, форми, точності, із будь-яких матеріалів практично для кожної галузі машинобудування.

Класифікація та нумерація металорізальних верстатів

В основу системи класифікації металорізальних верстатів покладено технологічний метод обробки заготовок у відповідності з такими ознаками, як вид різального інструмента, характер оброблюваної заготовки та схема обробки. За цією системою металорізальні верстати поділені на дев'ять груп:

1 - група - токарні верстати;

2 - свердлильні й розточувальні;

3 - шліфувальні;

4 - комбіновані;

5 - верстати для обробки зубчастих коліс і нарізання різьб;

6 - фрезерні;

7 - стругальні, довбальні та протяжні;

8 - розрізні;

9 - різні верстати та пристрої, що не ввійшли до жодної з перелічених груп (балансувальні, ділильні, для виготовлення пилок тощо). Класифікація та нумерація металорізальних верстатів Верстати. Група.

Типи. 1 2 3 4 5 6 7 8 9 Токарні.

1 Автомати і напівавтомати. Револьверні. Сверлильновідрізні. Карусельні. Токарні і лобові. Багаторізцеві. Спеціалізовані. Різні токарні. Одношпинд ельні. Напівавто мати. Свердлувал ьні і розточуваль ні. .

2 Вертикальн о свердлувал ьні. Напівавтомати. Координат но-розточн і Радіальнос вердлильні. Розточувальні Алмазно розточні Горизонтально свердлува льні. Різні свердлувальні. Одношпин дельні. Багатошпиндельні. Шліфувальні доводочні.

3 Круглошліфуваль ні. Усередині шліфувальні. Обдирочношліфувальні. Спеціалізо вані шліфувальні. __ Заточувальні Плоско-шліфувальні. Притиральні і полірувальні. Різні верстати що працюють абразивом. Електрофізичні і електрохімічні

4 Універсал ьні Напівавт омати Автомати Електрох імічні Електроі скрові Заточувал ьні електрое розійний Анодномеханічн і різні Зубо- і різьбо обробні

5 Зубострога льні для циліндричн их коліс. Зуборізні для конічних коліс. Зубофрезерні. Для обробки торців зубів коліс. Різьбофрез ерні Зубообробні. Зубо і різьбошліфуваль ні. Різнізубо і різьбооброб Для ні. циліндричних коліс. Для черв'ячних коліс. Фрезерні.

6 Вертикальн о-фрезерні консольні Фрезерні безперевно ї дії. __ Копіюваль ні і гравіюван ня. Вертикальні безконсольні. Подовжні. Широкоуніверсальні. Горизонта льні консольні. Різні фрезерні. Строгальні довбальні і протяжні.

7 Подовжні. Поперечни й строгальні . Довбальні. Протяжні горизонта льні. __ Протяжні вертикаль ні. __ Різні стругальні Двостійкові . Одностійкові. Розрізні.

8 Відрізні, працюючі токарним абразивним диском, різцем, кругом. Правильн овідрізні Стрічкові. Дискові пили. Ножівкові. __ __ Різні.

9 Муфто і трубооброб ні Пилооброб ні Прравиль но безцетрово обдирочні __ Для випробува ння інструмент ів. Ділильні машини. Балансування. __ __

В кожній групі верстати об'єднані за спільністю технологічного методу обробки або близькі за призначенням (наприклад, свердлильні та розточувальні). Кожна група верстатів поділяється на дев'ять типів за технологічним призначенням, конструктивними особливостями, кількістю головних робочих органів, ступенем універсальності тощо. Всередині кожного типу верстати різняться своїми характерними, притаманними кожному типу розмірами. У відповідності з прийнятою системою класифікації кожній моделі верстата присвоюють певний номер, що складається з трьох або чотирьох цифр і літер.

Перша цифра вказує на групу верстата,

друга - на тип у цій групі.

Третя або третя та четверта цифри показують умовний розмір верстата: для токарних верстатів - це висота центрів над станиною в сантиметрах або дециметрах, для свердлильних - максимальний діаметр отвору, який можна просвердлити на цьому верстаті, для фрезерних - умовний розмір стола тощо.

Літера, що стоїть після першої або другої цифри, вказує на модернізацію (поліпшення) основної базової моделі верстата, а літера, що стоїть у кінці номера, означає модифікацію (видозміну) базової моделі.

Приклади нумерації верстатів:

162 - це верстат токарної групи (1), токарно-гвинторізальний (6), висота центрів 2дм (200 мм);

1А62, 1К62 - це токарно-гвинторізальні верстати, основна базова модель яких (162) пройшла послідовну модернізацію (літери А і К) із поліпшенням конструкції, зокрема, із підвищенням потужності та діапазону частот обертання шпинделя;

2135 означає, що це верстат належить свердлильній групі (2), вертикально-свердлильний (1), із найбільшим діаметром свердління 35 мм.

За рівнем спеціалізації розрізняють верстати універсальні, призначені для виконання різноманітних робіт із використанням заготовок багатьох найменувань в умовах одиничного, дрібносерійного та ремонтного виробництв; спеціалізовані, на яких обробляють деталі одного найменування, але різних розмірів, наприклад, колінчасті вали; спеціальні, на яких виконують певний вид робіт на одній певній деталі в масовому виробництві.

За ступенем точності верстати поділяють на п'ять класів:

Н - нормальної точності,

П - підвищеної,

В - високої,

А - особливо високої точності,

С - особливо точні верстати.

За ступенем автоматизації розрізняють верстати з ручним керуванням, напівавтомати, автомати та верстати з програмним керуванням.

Автоматами називають верстати, на яких після їх включення всі операції здійснюються автоматично без участі оператора за циклом, що періодично повторюється. До циклу входить установлення й закріплення заготовки на верстаті, обробка її поверхонь, знімання обробленої деталі, подача й закріплення наступної заготовки.

Напівавтомати відрізняються від автоматів тим, що знімання обробленої деталі, установлення нової заготовки на верстат і включення верстата здійснює оператор. Цикл обробки заготовки - автоматичний.

Металорізальні верстати із системами числового програмного керування (ЧПК) мають високий рівень автоматизації, включаючи автоматичну заміну різальних інструментів і заготовок, зміну режимів різання, отримання заданих розмірів поверхонь деталей. Їх застосовують як для виконання простих операцій (свердління отворів, обточування валів тощо), так і для обробки складних фасонних поверхонь.